Другий масований обстріл «акта возмкздия» відбувся під акомпанемент заяви Путіна, що всі винні в обстрілі Старобільська будуть покарані. І тут же зʼявилася заява, що винними є Мадяр і Іващенко.
1. Кремль, схоже, пробує придумати нову причину, чому війна триває так довго і чому її потрібно проводити. Справа в тому, що в 2026 році Кремль зіткнувся з великою психологічною проблемою абсолютною більшості росіян. Після великих сподівань 2025 року про швидкий мир, завдяки Трампу, в 2026 росіяни пройшли велику і прискорену еволюцію від «війна триватиме довго» до «війна триватиме доти, доки при владі Путін».
2. Разом з тим загострюється протистояння з найбільш пасіонарною частиною суспільства – ура-патріотами, які починають відносно відкрито зневажати Путіна. Більше того, чиновники починають широко вживати нову кличку Путіна «Дєд», а народ все більше починає розчаровуватися в можливості Путіна всіх переграти
3. У Путіна є, насправді, не так багато опцій, щоб виправити ситуацію: можна піти на ескалацію, придумуючи історію, що миру нема через злобних українців або ж піти на мир із збільшенням маховика репресій та частковою зміною політичного ландшафту.. Путін вирішив поєднати два пункти і йде на ескалацію, при цьому нічого не міняє в політичному ландшафті і збільшує репресії.
4. Як наслідок ми, найближчі тижні, переживемо ще кілька атак подібних до сьогоднішньої. Також, схоже, ФСБ та ГУ ГШ отримали завдання провести ряд терактів на території України.
5. В Кремлі, всіми цими речами виконують не воєнну, а перш за все піарну задачу, головний споживач якої знаходиться не стільки в Україні, скільки безпосередньо в Росії.
6. Окремо варто звернути увагу на те, що поки в Росії ще немає паливної кризи. Є проблеми в Криму і Севастополі. Обмеження Москви – не більше 60 літрів за раз, це явно не криза. Але російські заводи все більше працюють з коліс, не створюючи стратегічних запасів. І якщо Україна продовжить свою роботу, а вона її продовжить, в жовтні-листопаді перебої з постачанням палива можуть перекинутися на значно більшу кількість регіонів.
7. Паралельно з тим, війна в Ірані дозволяє росіянам балансувати бюджет. Більше того, проблеми з недобором не нафтогазових надходжень (перший квартал – 200 млрд) вже перекриті добровільними пожертвами крупних виробників. Іншими словами в Росії нема і в 2026 році не буде бюджетної кризи.
8. Крім всього іншого, варто звернути увагу на те, що, цими «добровільними» внесками влада пробує замазати в крові весь крупний бізнес, який старався робити вигляд, що бізнес поза політикою. Це не варто недооцінювати. Гуртування навколо поганого, але лідера дуже важливі в цей момент і воно (гуртування) змушує поки (наголошую, поки) не задавати питання: «Скільки ще триватиме війна». Далі це питання обовʼязково виникне. Але поки Кремль отримає певний часовий люфт.
9. Підсумовуючи, хочу звернути увагу на те, що поки не видно переговорного вікна можливостей. Путін продовжує стояти на позиції «віддайте Донбас» і поки не планує з неї сходити. А нинішній формат переговорів не передбачає вирішення цього питання.
Вадим Денисенко, керівник аналітичного центру «Ділова столиця»
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації