Театр ляльок став жертвою. І навіть не війни. Його руйнує байдужість і безвідповідальність.
Ситуація, яка фактично склалася у галузі культури Житомирщини дуже сумна – жоден з великих об’єктів «Великої реставрації» не відповідає будівельно-експлуатаційним нормам. Магістрат, укриття в Житомирському драмтеатрі та історична будівля Житомирського театру ляльок непридатні до експлуатації. А це означає, що кошти виділялися, але при цьому ремонтні роботи імітувалися. «Велика імітація» – ось що залишає нам обласна адміністрація на згадку про себе, адже більшість керівників не з Житомирщина, а просто «варяги», яким Житомирщина та її культурна спадщина не потрібні.
Нагадуємо, що 15 січня 2026 року депутати Житомирської обласної ради створили робочу групу, яка перевіряє стан будівель та якість виконання будівельних робіт на Житомирщині. 22 січня 2026 року Олександр Дмитрук, голова бюджетної комісії обласної ради та голова робочої групи, оглянув приміщення лялькового театру.
«Стоїть вікно, яке поставили. Раніше тут були дуже круті історичні вікна, адже це старе приміщення і пам’ятка архітектури. Поставили більш сучасні вікна, але їх навіть не встановили. Проробили відкоси, нічого не зробили, між підвіконням і вікном велика щілина, яка пропускає сюди холод, і завісили все це великим банером. Тепло фактично виходить з театру. Ось наші актори взяли ляльку і закрили дірку. Підставили спеціально відра, зараз тут стіна вся мокра. Дуже багато електрообладнання, і це все може замкнути. Це все безпека», — розповів тоді Олександр Дмитрук.
Будівля Житомирського академічного обласного театру ляльок у центрі Житомира офіційно визнана такою, що перебуває у стані «не придатна до нормальної експлуатації».
Відповідний висновок міститься в експертному звіті за результатами обстеження, проведеного у лютому 2026 року сертифікованими фахівцями у сфері будівельної експертизи. Документ фактично підтверджує те, про що працівники закладу та містяни говорили роками: історична будівля театру системно руйнувалася, а незавершені ремонти, відсутність належного утримання та управлінська бездіяльність лише погіршили ситуацію.
Згідно з ДСТУ 9273:2024, експерти віднесли загальний стан будівлі до 3 категорії — «не придатна до нормальної експлуатації». Це означає, що конструкції вже не відповідають нормам щодо належної реалізації захисних функцій, а подальша експлуатація без ремонту веде до погіршення стану та ризику переходу в аварійну фазу.
При цьому окремі елементи вже мають 4 категорію — «аварійний стан». Йдеться, зокрема, про зовнішнє оздоблення фасаду. У звіті прямо зазначено:
- відшарування та руйнування штукатурки;
- замокання утеплювача;
- відсутність водовідвідної системи;
- незавершені фасадні роботи.
Експерти також зафіксували:
- прогнивання елементів кроквяної системи;
- сліди системних протікань;
- цвіль та замокання у підвалі й на поверхах;
- руйнування внутрішнього оздоблення;
- фізично та морально застарілі інженерні мережі;
- частково зруйновані сходові площадки;
- невідповідність окремих сходів нормам безпеки.
Особливо показовою є причина руйнувань, яку прямо вказано у висновку: «результати незакінченого попереднього ремонту будівлі».
Фактично експерти підтвердили, що попередні ремонтні роботи не лише не вирішили проблеми, а стали одним із факторів подальшої деградації об’єкта. Тобто руйнування стало наслідком не лише віку будівлі чи погодних умов. Експерти прямо вказують і на фактор незавершених ремонтних робіт. Інакше кажучи — будівлю не просто не врятували. Її фактично залишили у стані недоробленого ремонту, під відкритим впливом вологи та атмосферних опадів. Це формулювання звучить як вирок багаторічному управлінню культурною інфраструктурою області. Фінансування робіт здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету. Тобто на доведення лялькового до аварійного стану використовувалися наші місцеві кошти.
Сім років управління — і культурна спадщина в критичному стані
Ситуація з театром ляльок стала черговим символом системної кризи управління комунальною культурною інфраструктурою області. За останні сім років Житомирська обласна державна адміністрація неодноразово декларувала підтримку культури, реконструкцію історичних будівель. Однак фактичний результат виявився протилежним: одна з найбільш впізнаваних будівель культурного центру Житомира доведена до стану, який офіційно визначений як непридатний до нормальної експлуатації.
Особливе занепокоєння викликає те, що мова йде не про покинуту споруду, а про діючий обласний заклад культури, де перебувають діти з батьками та працівники театру.
У висновку експертів прямо зазначено, що подальше затягування ремонтних робіт може «нести загрозу життю та здоров’ю людей».
Хто замовляв роботи по реконструкції театру
Договір будівельного підряду від 29.10.2021 № 35-21 по об’єкту: «Ремонтно-реставраційні роботи по будівлі Житомирського академічного обласного театру ляльок за адресою: вул. Михайлівська,7 в м. Житомирі», укладеного між Департаментом регіонального розвитку Житомирської̈ обласної̈ державної̈ адміністрації̈ та ТОВ «АртХаус». Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету (пункт 14.1. договору).
Разом з тим, у 2021 році роботи було лише розпочато і відповідно до календарного графіку виконання робіт, який є додатком 2 до договору будівельного підряду видно, що у 2021 році виконано робіт та сплачено за рахунок коштів державної субвенції (місцевий бюджет) 4 895 559,07 грн. Більше ніяких робіт не проводилось і оплати теж. Сторонами кожного року в грудні укладались додаткові угоди щодо продовження строку виконання робіт, терміну дії договору та календарного графіка виконання робіт. Відповідно до додаткової угоди No 5 від 26.12.2025 строк дії договору будівельного підряду No 35-21 від 29.10.2021 продовжено до 31.12.2026.
І тут війною пояснити не вийде, адже остання оплата була в грудні 2021 року. Чому оплатили наполовину завершені роботи, чому не законсервували їх напередодні робіт – незрозуміло. Навіть, якщо мали намір продовжувати роботи, оплата була в кінці грудня, попереду зима, невже можна було лишати наполовину зроблені відкоси і фасад? Чому департамент регіонального розвитку Житомирської обласної адміністрації, що є замовником робіт, попри продовжуваний договір не ініціювало консервацію робіт або хоча б доведення їх до стану безпечного для збереження будівлі – не зрозуміло. Договір є, кошти очевидно також, адже Департамент постійно проводить закупівлі різних робіт і послуг. Та навіть і без цього. Логічно було б домовитися з підрядником, який отримав майже 5 мільйонів хоча б завершити початі роботи для недопущення руйнування будівлі. Що це? Халатність, байдужість, нерозуміння процесів, не вміння планувати, банальна неграмотність? І хто буде відповідати за ці дії? Якщо навіть не в правовій площині, то в моральній?
Юристи у сфері будівельного права звертають увагу, що у випадку, коли неналежне утримання об’єкта створює загрозу безпеці людей, може йтися не лише про управлінську відповідальність, а й про питання службової недбалості — залежно від встановлених обставин, обсягів фінансування та ухвалених рішень.
Водночас остаточну правову оцінку таким діям можуть надавати виключно правоохоронні органи та суд.
Театр у центрі міста — як ілюстрація стану культурної політики
Символічно, що критичний технічний стан зафіксовано саме у будівлі театру ляльок на пішохідній Михайлівській — одній із головних туристичних локацій Житомира. І мова навіть не про будівлю, а те, що такий об’єкт – це одне з небагатьох місць для розвитку наших дітей. В умовах війни, в умовах постійного відтоку населення, єдине, що ми можемо зробити – дати нашим людям хоч якісь місця для культурного відпочинку, для розвитку.
Та на тлі офіційних заяв про розвиток культури, фоточок з розрізанням стрічок і відновлюваних робіт, в результаті робіт з реконструкції театру область фактично отримала незавершений фасад, протікання, ризики для відвідувачів. І все це — у будівлі, яка мала би бути візитівкою дитячої культури регіону.
Нагадаємо, Департамент регіонального розвитку, що був замовником робіт у ляльковому театрі підпорядковується голові адміністрації, який в Житомирській області певне до свого призначення був тільки проїздом. Віталій Бунечко, який є призначений президентом керувати областю, та курувати програму реконструкції і відновлення в області народився на Рівненщині, працював в різних регіонах, родина також зареєстрована за межами області і у нас про нього дізналися тільки по призначенню. Може то і є причина того, що «не болить». Того, що не хвилює що залишиться. А болить тільки нам? Бо нам тут жити. Нам водити своїх дітей до аварійної будівлі на вистави. Нам шкодувати, що магістрат і далі стоїть мертвим, а експозиції краєзнавчого гниють десь тихо по підвалах?
Остаточну оцінку діям посадових осіб, як і можливому використанню бюджетних коштів під час ремонтних робіт, можуть надати лише компетентні правоохоронні органи та суд. На них звісно і сподіваємося. Але моральну оцінку дає кожен собі сам. І поки її не буде, ми будемо сподіватися на те, що прогнилий дах не впаде на голови наших дітей.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації