ЄВТУШОК СВІТЛАНА ПЕТРІВНА
20.10.1972-24.06.2026рр.
Світлана Петрівна народилася 20 жовтня 1972 року в селі Жолобне на Житомирщині. Тут минули її дитячі та юнацькі роки. У 1989 році закінчила Жолобненську середню школу, а згодом — Бердичівське педагогічне училище (нині – Бердичівський педагогічний фаховий коледж Житомирської обласної ради). Прагнення до знань та саморозвитку супроводжувало її все життя: у 2021 році вона здобула ступінь бакалавра за спеціальністю «Психологія» у Рівненському національному університеті водного господарства та природокористування.
Своє життя Світлана Петрівна нерозривно пов’язала зі служінням державі. З 2003 року у лавах Збройних Сил України.
Упродовж багатьох років проходила службу на різних відповідальних посадах, сумлінно виконуючи покладені на неї завдання. Брала участь у виконанні бойових і спеціальних завдань у районах проведення АТО та ООС, у формуванні нових бойових підрозділів Збройних Сил України, забезпечувала оборону та безпеку держави під час повномасштабної війни.
Колеги та побратими знали її як надзвичайно відповідальну, дисципліновану, професійну та мужню людину. Вона завжди залишалася прикладом відданості військовій справі, принциповості, людяності та доброти. Її служба була сповнена щоденної наполегливої праці заради зміцнення обороноздатності України та наближення перемоги.
Світлана Петрівна є першою жінкою- захисницею в Україні, яка отримала статус “Учасник бойових дій”
За бездоганну багаторічну службу, сумлінне виконання військового обов’язку та особистий внесок у захист незалежності й територіальної цілісності України Світлана Петрівна була нагороджена численними державними та відомчими нагородами, серед яких медаль Президента України «За участь в АТО», відзнаки Міністерства оборони України «Хрест Доблесті», «За заслуги», нагрудний знак «За зразкову службу», Орден «За вірність Присязі», медаль «За незламність духу», відзнаки Командувача Об’єднаних сил ЗСУ «За службу та звитягу» І–ІІІ ступенів та багато інших нагород і відзнак.
Найбільшою цінністю її життя була сім’я. Разом із чоловіком вони виховали двох мужніх синів. Родина Євтушок стала справжнім прикладом служіння Україні: чоловік і старший син також присвятили своє життя захисту Батьківщини.
24 червня 2026 року після тривалої боротьби з важкою хворобою її серце зупинилося. Невблаганна смерть вирвала Захисницю з лав побратимів і посестер. Україна втратила вірну доньку, досвідчену військовослужбовицю, патріотку та людину честі, яка багато років свого життя присвятила служінню державі та захисту її незалежності.
У вічній скорботі – рідні, близькі, друзі, колеги, побратими й посестри…
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації