ЛОСЬ ВАДИМ ВАСИЛЬОВИЧ
27.08.1986 – 30.04.2025 рр.
Вадим народився 27 серпня 1986 року в місті Житомир. Закінчив загальноосвітню школу №35. Ще з підліткового віку захоплювався бойовими мистецтвами — особливо «Айкідо», у якому досяг рівня коричневого пояса. Це захоплення виховало в ньому силу, самодисципліну та вірність життєвим моральним принципам. Це був не лише спорт, а й формуванням його внутрішнього стержня, витримки й поваги до інших.
Він мав хист до малювання, тонко відчував красу світу, був надзвичайно охайним, спокійним і врівноваженим. Друзі відзначали його тонке почуття гумору, щирість і тепле ставлення до людей.Після школи вступив до Житомирського автомобільно-дорожнього технікуму, здобув фах з будівництва, експлуатації та ремонту автомобільних доріг і аеродромів. Згодом продовжив навчання у Київському національному транспортному університеті.
Працював на підприємствах по всій Україні, був сумлінним, відповідальним і висококваліфікованим спеціалістом. Працював, мріяв про створення власної родини, прагнув знайти споріднену душу, яка б по-справжньому розуміла та ділила з ним життя.
З лютого 2023р. Вадим добровільно став на захист України та доєднався до лав Збройних Сил України. Учасник бойових дій на донецькому напрямку, де був поранений, однак після лікування, навіть маючи інвалідність, повернувся до служби — залишаючись на передовій до останнього дня.
Був справедливим, надійним товаришем і другом, люблячим сином і братом. Його життя — приклад мужності, честі та відданості Україні.
30.04.2025р. смерть вирвала Воїна з лав Захисників, серце його зупинилося.
У вічній скорботі рідні, близькі, друзі та бойові побратими.
Світла пам’ять і вічна слава Воїну-Захиснику…
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації