21 травня о 18:00 у Житомирі відбудеться передпоказ документального проєкту Суспільного про феномен Дня вишиванки — свята, яке відзначають у третій четвер травня. Це свято започатковане 20 років тому студентами у Чернівцях. В етері Українського радіо Житомир авторка та сценаристка проєкту “День вишиванки. Шлях до себе” Аліна Хрищук розповіла про основні меседжі фільму та чому глядачам варто його подивитися. Cпівзасновник відзначення Дня вишиванки у Житомирі військовослужбовець Ілля Грицанюк поділився спогадами, як у Житомирі проводили першу ходу у вишиванках.
Аліна Хрищук
Про що ваш проєкт та як він виник?
Ідея виникла у 2025 році у телефонній розмові зі співзасновницею Дня вишиванки Лесею Воронюк. Я подумала про те, що в контексті минулих 20 років цікаво простежити шлях свята не лише в контексті об’єднавчому, але й простежити, як треба вірити в свою ідею і як насправді треба дуже багато робити, аби щось втілити. Бо це, коли студенти вигадують щось і спочатку їх не дуже підтримують, але це розростається завдяки постійній роботі і сьогодні це об’єднавча річ для понад 100 країн світу, де є українці. Це і є перший меседж нашого фільму. А потім, коли я почала вже продумувати концепцію, я побачила, що тут потрібен ще один фокус. Фактично, йдеться не лише про ці 20 років, коли мільйони людей в один день вдягають свої вишиванки. Це про те, що нас єднає століттями.
Як у чернівецькому середовищі співзасновників Дня вишиванки сприймають поширювану зараз ідею зробити свято державним?
Так, дійсно, в нашому місті теж є громадська організація, яку ви маєте на увазі, і яка ініціювала, щоби цей день зробити державним. У нашому інформаційному полі та у колі спілкування в Чернівцях, де люди знають співзасновників свята — Лесю Воронюк, Олександра Ткачука, який зараз військовослужбовець, — я бачу певну консолідовану позицію. Її ж можна простежити і у фільмі, який ми створили. Був час, коли співзасновники хотіли перетворити це свято на державне, і вони розповідають про цю історію, як це все відбувалось. Але зараз вони пишаються, що це не відбулося. Тому що в нас вільний народ, і він об’єднується тоді, коли він цього хоче.
В цьому і феномен цього свята. Ми робимо щось тоді, коли ми цього хочемо. Тому позицію співзасновників Дня вишиванки ми чітко бачимо. Нам ще поки не вдалося скомунікувати з громадською організацією, аби почути обидві сторони. Наразі там ми бачимо лише не завжди коректні коментарі в соцмережах.
Чому глядачу варто побачити ваш фільм?
Звісно, ми з командою працювали на те, аби люди побачили цю стрічку. Ми впродовж пів року їздили в різні міста нашої країни. Також у нас є герої з Об’єднаних Арабських Еміратів, з Канади, є наші полярники з Антарктики.
Нашій команді дуже хочеться, щоб люди, натрапивши на цей матеріал, знайшли призму різних досвідів щось своє чи щось нове для себе. Щоб пишались тим, що в них є вишиванка. Або, щоб після перегляду захотіли купити та одягнути нову вишиванку. Аби вони через ці історії поверталися до контексту свята, бо це не лише про гордість, про яку я сказала, але це і про біль. Бо в нас є родини військовополонених, які вишивають зараз рушник надії та чекають своїх рідних. Тобто контекстів багато, але об’єднує все голос вишиванки, який може торкнутися кожного українця, кому це цінно.
У Житомирі вхід на показ буде безкоштовним за попередньою реєстрацією. Після реєстрації ми надішлемо вам підтвердження та адресу події.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації
