Головний тренер Полісся підбив підсумки першого матчу з Олімпією (0-2) у кваліфікації Ліги конференції та розповів про кадрові проблеми напередодні матчу-відповіді.
– Тиждень був важким, мабуть. Які головні підсумки аналізу першого матчу з Олімпією?
– До матчу я неодноразово казав, що ми не дізнаємось, де ми є і хто ми є, поки не почнеться гра. Це були не порожні слова. Було багато розмов навколо гри, навколо історичної події, але мені потрібно було більш спокійно сприймати ці речі, адже тільки офіційна гра показує до чого ми готові, не з точки зору взаємодій навіть, а ментально перш за все. Бо тиск цей ніхто не відміняв і потім він вплинув безпосередньо вже на рішення в моменті. Так, дуже прикро, що ми припускались зайвих епізодів, де ми звільнювали простір для суперника. Хоча дуже чітко проговорювали той факт, де ми не маємо цього робити. Тим не менш, коли пішла гра, в рішеннях в моменті почались певні непорозуміння. Хтось зайняв не ту позицію, щоб підстрахувати, хтось вирішив замість того, щоб зустрічати суперника, зробити рух назад, хтось вимкнувся з епізоду… Чи це погано? Якщо дивитись ззовні, то так. Чи є на це причини? Так, вони комплексні. Ми не можемо сказати, чому гравець в цьому епізоді вирішив зробити так. А чому гравець, наприклад, програв єдиноборство. Він – людина і він може це зробити. Хотілося б, щоб ми вигравали сто відсотків єдиноборств, але ви розумієте, що це не є чимось реальним. Це те, до чого ми маємо прагнути. Рухатись. Але тим не менш все одно будуть епізоди, які ми не будемо вигравати й будуть вже питання, як ми на це реагуємо, як ми готові це підстрахувати тощо… А для того, щоб набути певного автоматизму, автоматизму в тому сенсі, що у гравців не буде сумнівів чи треба рухатись вперед, чи назад, чи треба адаптувати свою позицію, щоб страхувати, для цих автоматизмів так чи інакше потрібен час. Ми багато речей зараз намагаємось радикально змінити, але все одно без певного часу це буде зробити досить важко.
– Ви сказали, що перед матчем не знали рівня команди. Можливо був недостатній рівень суперників в спарингах на етапі підготовки?
– У нас були певні обмеження із вибором суперника, адже ми не виїжджали за кордон. Але тим не менш два суперники у нас точно були пристойного рівня. Це наші конкуренти в чемпіонаті. Однак товариська гра для мене це все одно тренування, просто з більшою кількістю невизначених епізодів і менш контрольоване, ніж звичайне тренування. І все одно потім, коли вже ми починаємо брати більш конкретну відповідальність за кожен епізод і розуміємо, що вже починає тиснути результат, тоді радикально змінюється поведінка і наша групова, як наслідок. Але перш за все індивідуальна. І тут нам слід щоденно доносити підопічним, що кожен має право на помилку. Втім, коли починаються внутрішні сумніви, то вони зазвичай ці помилки і провокують. Треба намагатись бути відкритим до ризику, відкритим до цих самих помилок і бути готовими їх виправляти. І тоді ми зможемо казати, що ми переносимо наші ідеї на офіційні матчі. Але треба прожити ці помилки, як би це не було боляче. Це єврокубкова гра. Всім боляче, але це реальність.
– Ви зараз сказали, що в команді відбуваються кардинальні й радикальні зміни. Що саме ви маєте на увазі?
– Тренувальний процес, принципи, вимоги. На мою думку, тренувальний процес зараз набагато більш інтенсивний, ніж щось, до чого звикли гравці. Великий акцент на тому, що всі речі ми маємо робити проактивно. Що таке проактивно? Це означає, що з величезним бажанням якомога швидше долати простір і діставатись воріт суперника. Не чекати на помилку, яка з великою імовірністю не станеться і з великою імовірністю ці очікування призведуть до наших якихось помилок, тобто до наслідків, де суперник все одно нас буде затискати й через нашу пасивність ми будемо перекладати відповідальність один на одного. Така позиція може працювати проти команд більш посереднього рівня, для команд, які так само обирають реактивну позицію гри. А для команд дисциплінованих, які так само за кожною нагодою будуть тиснути, ми маємо бути швидшими у прийняті рішень і більш агресивними з м’ячем. Є величезна різниця між тим, щоб приймати м’яч, коли у тебе є простір на місці й втрачати ці лічені, але дуже цінні миттєвості та на відміну від цього, коли ти приймаєш м’яч агресивно, одразу поглинаючи простір, одразу створюєш загрозу для суперника і в цей момент вже ти змушуєш суперника обирати, що робити. Чи реагувати на тебе і звільнювати інший простір чи п’ятитись назад і давати тобі ще можливість рухатись. І все це треба оцінювати за миттєвості. На мою думку, щоб це покращувати, має бути дуже вимогливий і достатньо складний тренувальний процес.
– Є позитивні кадрові новини напередодні гри?
– Ми обмежені з точки зору заявки, тому суттєву ротацію зробити не можемо. Тим не менш, у нас був дискваліфікований на перший матч Кушніренко, а зараз він повертається. Для нас це суттєве підсилення. Ми розуміємо, що в середині поля має бути гравець з певними характеристиками. А в першому матчі саме через дискваліфікації ми не могли розраховувати ані на Кушніренка, ані Бабенка. Поза контекстом матчу є повернення Макуана. Але йому іще потрібен час, щоб отримати свої перші хвилини на полі після важкого ушкодження. Але припускаю, якщо все буде добре, протягом кількох тижнів вже побачимо його на полі. Це ж стосується і Луіфера. На жаль, за два дні до гри він отримав ушкодження.
Нагадаємо, що матч-відповідь другого раунду кваліфікації Ліги конференцій Полісся – Олімпія Любляна відбудеться 1 серпня в польському Глівіце. Старт гри заплановано о 19:00 за київським часом.
Джерело: Terrikon
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації