Володимир Олексійович народився 16 травня 1957 року в селі Конотоп Городянського району Чернігівської області. У 1978 році вступив на філософський факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, який закінчив із відзнакою. У листопаді 1985 року розпочав навчання в аспірантурі Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, де 6 січня 1989 року успішно захистив кандидатську дисертацію.
Його життєвий і професійний шлях був сповнений служіння освіті, науці та суспільству. Володимир Олексійович викладав у низці ЗВО України, очолював кафедру, був ректором Кременецького педагогічного коледжу імені Т. Г. Шевченка, обіймав відповідальні адміністративні посади в Тернопільській обласній раді та ОДА, займався професійно-технічною освітою, а з 2009 року – став невід’ємною частиною професорсько-викладацької спільноти Житомирського державного університету імені Івана Франка.
Його науковий доробок налічує понад 50 праць, серед яких — чотири навчальні посібники, рекомендовані МОН України. Володимир Олексійович був не лише педагогом, а й дослідником: як керівник соціологічної лабораторії університету провів низку вагомих соціологічних досліджень.
Активний учасник філософського та громадсько-політичного життя України, він був серед організаторів Галицької Асамблеї 1991 року, а також постійним учасником всеукраїнських та міжнародних наукових конференцій, круглих столів, симпозіумів. Його ім’я нерозривно пов’язане з Поліською філософською школою «Філософія та феноменологія релігії».
У пам’яті колег, студентів, друзів і всіх, хто мав честь працювати або навчатися поруч із Володимиром Олексійовичем, він залишиться як людина глибокої інтелектуальності, надзвичайної доброти, чесності й самовідданості.
Щирі співчуття дружині, дітям, рідним і близьким.
Хай земля буде пухом…
Похорон відбудеться 10 липня об 11 год. в Пряжеві.
Житомирський Державний Університет імені Івана Франка
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації