У Житомирі триває проєкт «Сильні духом» – ініціатива, що дає можливість військовим, які повернулися з фронту, адаптуватися до нового життя через спорт.
Серед активностей, що вже відбулися в межах проєкту, – відкритий килим з джиу-джитсу, настільний теніс та змагання з ампфутболу.
Сьогодні на полі зустрілися команди «Дон Боско» та «Шахтар». Для когось це був перший досвід гри у футбол після поранення, хтось вже має за плечима не один матч. Але головне тут – не перемога, а відчуття руху вперед, відчуття того, що ти можеш, що перед тобою відкриваються нові горизонти.
Кожен гравець на полі має свою історію, але всіх їх об’єднує одне – вони не зупинилися після поранення, а знайшли в собі сили рухатися далі.
Владиславу Климчуку лише 21 рік, ампфутболом займається вже майже рік.
«Грав на товариських матчах, брав участь у Лізі Дужих за команду «Шахтар Сталеві». Для мене це більше, ніж спорт – це можливість повернути собі відчуття впевненості, знайти друзів, відчути командний дух», – розповідає він.
Володимир Чернига, 24 роки, прийшов у футбол зовсім недавно: «Сьогодні моя перша гра. До поранення я футболом не займався, але вирішив спробувати. І це справді допомагає – відволікає від важких думок, повертає до життя».
Ігору Фасолі 47 років, колись він грав у баскетбол, але після поранення зрозумів, що хоче більшої рухливості.
«Футбол – це не просто гра. Це можливість відчути себе частиною команди, знайти однодумців. Мене мотивує дружина, родина. Можливо, я не стану олімпійським чемпіоном, але для себе, для власного розвитку – це велика справа і я радий бути зараз тут», – ділиться Ігор.
Ігор Загоровський, якому 32 роки, каже, що футбол допоміг йому знайти нову мету.
«Для мене спорт – це завжди рух вперед, тільки до перемог. Футбол допомагає мені в реабілітації. Він допомагає не засиджуватися, не замикатися в собі. А ще – це можливість познайомитися з новими людьми, знайти друзів, спробувати щось нове».
Анатолій Іванчишин, 47 років, тренується в ампфутбольній команді вже два місяці. «Поранення отримав у травні 2024-го, протезувався у січні, а вже у лютому почав тренуватися. Спорт – це величезна підтримка, це атмосфера, люди, які розуміють тебе без слів», – каже він.
Юрій Юрчук лише місяць займається ампфутболом, але до поранення футбол був частиною його життя. «Грав ще зі школи, потім за училище, за ліцей. Футбол завжди був поруч», – розповідає він. Сьогоднішня гра подарувала йому багато позитивних емоцій. «Я бачу, що навіть дівчата грають. Дуже приємно бачити їх на полі, вони не здаються, як і ми. Вражає, що у футболі немає обмежень – ні для хлопців, ні для дівчат», – додає Юрій.
Вони виходять на поле, тренуються, сміються, підтримують один одного. Кожен день для них – це ще одна перемога.
Начальниця управління у справах сім’ї, молоді та спорту Ірина Ковальчук наголошує, що такі заходи – це не просто про фізичну активність, а й про психологічну підтримку:
«Проєкт «Сильні духом» – це перший крок до розмови з ветеранами про спорт. Важливо не закриватися, не залишатися наодинці зі своїми переживаннями. Спорт – це можливість знайти свою спільноту, відчути підтримку, отримати емоційну розрядку».
Ампфутбол – це новий для Житомира вид спорту, але він вже починає формувати власну спільноту. У місті активно розвивається клуб «Дон Боско», який запрошує військових долучитися до тренувань. Тут кожен може знайти не просто команду, а підтримку та розуміння. Адже всі учасники пройшли складний шлях, і тепер вони разом вчаться жити по-новому, доводячи, що немає нічого неможливого.
Долучитися до «Дон Боско» можна за номером: 067 410 01 21 (Олександр).
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації