МАКСИМЕНКО ВЛАДИСЛАВ МАКСИМОВИЧ
19.01.2000 – 06.04.2022рр.
Народився Владислав у м.Києві, проте жив та зростав у м.Житомирі. Тут він ріс, мріяв, навчався у ЗОШ №26, (нині – ліцей №26). Тут робив перші кроки до дорослого життя, здобув робітничу професію у ПТУ №6.
Владислав захоплювався спортом і книжками, мріяв стати хірургом – рятувати життя, як його дідусь…
Але замість безтурботної молодості — війна. Владислав пройшов строкову службу, а згодом — пекло передової з 2014р. Донеччина, Луганщина… вибухи, втрати, біль. Владислав був учасником Антитерористичної операції. Він мав поранення, та не зламався. Повернувся знову до побратимів, бо почалася нова, ще страшніша війна – повномаштабне вторгнення рф в Україну.
6 квітня 2022 року при виконанні бойового завдання із захисту Батьківщини його життя обірвалося… Та у нашій пам’яті його патріотизм, мужність, жертовність. Лише через три роки і півтора місяця він повернувся на щиті у рідний Житомир…
У вічній скорботі мама, рідні, близькі, друзі та бойові побратими…
Світла пам’ять і вічна слава юному Герою…
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації