ТАТУРЕВИЧ АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
03.10.1979 – 14.09.2026 рр.
Андрій Миколайович народився 3 жовтня 1979 року в м.Житомирі. Тут минули його дитинство та юність. Він закінчив загальноосвітню школу № 21 (нині — Ліцей № 21), а згодом вступив до Житомирського інженерно-технологічного інституту (нині — Державний университет «Житомирська політехніка»). У 2002 році успішно завершив навчання на факультеті економіки та менеджменту, здобувши диплом за спеціальністю «Менеджмент підприємств».
Його трудовий шлях був насиченим та різноплановістю. Андрій Миколайович працював на підприємстві «Біотал», у відомих супермаркетах «Макселектронікс» та «Олді», тривалий час допомагав друзям розвивати їхній бізнес. Останніми роками він знайшов своє справжнє покликання — опанував фах із налагодження та встановлення акустично-світлових систем, відкрив власну справу та успішно співпрацював із підприємствами по всій Україні.
Рідні, друзі та колеги згадують Андрія як майстра із «золотими руками» — здавалося, не було такої справи, яка б була йому не під силу. Його неймовірна доброта, чуйність та щирість згуртували навколо нього величезне коло друзів. Він ніколи не залишався осторонь чужих бід, завжди поспішав на допомогу.
Особливе, надзвичайно тепле місце в його серці займала родина: батьки, брат та племінники. Андрій мав унікальний хист спілкування з дітьми — вони завжди знаходили спільну мову, а малеча з нетерпінням чекала на кожну зустріч із ним. Проте найбільшим сенсом життя, осередком усієї батьківської любові та турботи для Андрія став його син. Разом вони мріяли, підтримували один одного та будували великі плани на майбутнє після Перемоги. Але війна безжально перекреслила ці сподівання…
3 жовтня 2023 року Андрій Миколайович став на захист Батьківщини. Опанувавши непросту й надважливу спеціалізацію оператора БПЛА, він майже три роки тримав оборону в зоні бойових дій на Харківщині. За особисту мужність, самовідданість та сумлінне виконання військового обов’язку був нагороджений почесною відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Хрест Хоробрих», а також медалями «За вірне служіння Україні» та «Ветеран війни».
14 вересня 2026 року під час виконання чергового бойового завдання в районі населеного пункту Колодязне Харківської області мужній Воїн Андрій Татуревич загинув внаслідок ворожого вогневого удару, до останнього подиху залишаючись вірним Військовій присязі та українському народові.
У вічній, невимовній скорботі батьки, син, брат, велика родина, вірні друзі та бойові побратими…
Світла пам’ять і вічна слава Герою!
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації