ДІДКІВСЬКИЙ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
14.11.1978 – 02.04.2025 рр.
Народився у м.Житомирі в багатодітній родині. Навчався у ЗОШ №20 (нині -ліцей №20).
Після закінчення школи проходив строкову військову службу у лавах НГУ. Повернувшись до цивільного життя, працював на різних підприємствах та будівельних майданчиках м. Житомира та за межами країни.
Був люблячим чоловіком, турботливим татом для двох донечок. Дмитро мав багатогранні захоплення – футбол, риболовля, малювання. Любив природу та людей. Він завжди був готовий прийти на допомогу, мав добре, щире серце, загострене почуття справедливості та внутрішню потребу бути першим. Цілеспрямований, наполегливий, життєрадісний та відданий своїм близьким.
У 2023 р. разом із коханою дружиною прийняли важливе та сміливе рішення – разом стати на захист України. Після проходження навчання призначений командиром відділення, отримав звання молодшого сержанта. За мужність та самовідданість був нагороджений відзнакою “За жертву крові в боях за волю України” та численними подяками. Отримав важке поранення, та це не зупинило його, і після реабілітації повернувся до лав захисників і продовжив боронити рідну землю.
Мріяв про відпустку, щоб побачити донечку на випускному…
Не судилося…
02.04.2025 р. під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини Дмитро Миколайович героїчно загинув за волю та незалежність України.
У вічній скорботі родина, близькі, друзі та бойові побратими…
Світла пам’ять і вічна слава Герою…
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації