БОЙКО РУСЛАН ВІКТОРОВИЧ
09.12. 1975 – 22.04.2025рр.
Руслан Вікторович народився у селі Гальчин на Житомирщині. Навчався в Андрушівській ЗОШ №2, здобув професію тракториста-машиніста в СПТУ №32. Пройшов строкову військову службу, після чого присвятив себе державній службі: працював у Житомирській установі виконання покарань №8, згодом – в Управлінні Державного Департаменту, де займав відповідальну посаду в секторі секретної оперативної роботи. За сумлінну працю неодноразово відзначався грамотами, дипломами, повагою колег і друзів.
Мав юридичну освіту (НАВС), звання майора, був зразковим працівником, турботливим татом, відданим чоловіком, люблячим сином. Любив футбол, природу, рибалку, відпочинок із родиною, та понад усе – своїх дітей.
Його життєвий шлях – це шлях людини гідності і честі, безмежної любові до Батьківщини.
Із першого дня повномасштабної війни добровільно став на захист України. За бойові заслуги був нагороджений численними державними нагородами та відомчими відзнаками: орденом “За мужність” lll-ступеня, медаллю “Ветеран війни – Учасник бойових дій”, нагрудними знаками: “Сталевий хрест”, “DEI GRATIA”,
Таких, як він, справді називають людьми зі сталі. В його серці жила Україна.
22.04.2025р., захищаючи рідну землю від російських загарбників, головний сержант, командир відділення авіаційних комплексів ЗСУ, мужній Воїн Бойко Руслан Вікторович, героїчно загинув у боротьбі за свободу і незалежність України.
У вічній скорботі матуся, дружина, діти, рідні, друзі, бойові побратими, разом з ними – вся Україна…
Світла пам’ять і вічна слава Герою!
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації