Напередодні Дня пам’яток історії та культури України, який щорічно відзначається 18 квітня, в Житомирі відбулася відкрита дискусія за участі істориків, архітекторів, гідів, краєзнавців, представників громадськості та влади. Говорили про спадщину не тільки як про минуле, а ще як про ресурс, що формує ідентичність і туристичну привабливість Житомира.
Зі слів Олени Бабушко, завідувачки сектору з питань охорони культурної спадщини, Житомирська громада нараховує 181 об’єкт культурної спадщини, серед яких 6 — пам’ятки національного значення. Це, зокрема, Магістрат (будівля колишнього міського управління), Семінарський костел Святого Йоана з Дуклі та ін. Ці знакові локації, мають бути відомими не тільки знавцям історії, а й молоді та туристам.
«Пам’ятки — це не тільки стіни й каміння. Це голос міста, його дух, історія, яку ми маємо зберегти та передати. Щоб спадщина Житомира була не архівом, а живим простором», — каже головна архітекторка міста Ольга Бронштейн.
Оксана Богославець, кандидатка економічних наук, доцентка кафедри регіоналістики і туризму КНЕУ, вважає: культурна спадщина може стати основою для сталого розвитку туризму в регіоні.
«Але потенціал — це ще не ресурс. Завдання фахівців — перевести потенціал у реальний туристичний продукт. І Житомир має всі шанси стати не лише історичним, а й сучасним культурним центром для гостей столиці та всієї України».
Учасники зустрічі шукали відповіді на питання: які маршрути в місті можуть стати привабливими для туристів. Що зробити, щоб молодь бачила цінність у спадщині? Якою має бути взаємодія фахівців, влади і громадськості, щоб історія стала ресурсом для розвитку громади.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації