Шість років тому «Домашні Смаколики» починалися з однієї невеликої пекарні. Сьогодні це вже мережа з п’яти закладів у Житомирі, яка продовжує розвиватися попри виклики війни. За цей час були пандемія, повномасштабне вторгнення, служба обох засновників у лавах Збройних сил України, боротьба за стійкість бізнесу та його подальше зростання.
Нині Сергій Артьомов продовжує захищати Україну, а Володимир Саванчук після служби повернувся до Житомира, щоб зберегти й розвивати їхню спільну справу. Важливу роль у цьому відіграла грантова підтримка Українського ветеранського фонду, яку Мережа пекарень отримала вже двічі.
Про розвиток ветеранського підприємництва, підтримку Українського ветеранського фонду, виклики воєнного часу та цінності, на яких будується бізнес, розповідає директор і співвласник мережі пекарень «Домашні Смаколики» Володимир Саванчук.
– Володимире, 8 липня «Домашні Смаколики» відзначають шість років. Якою сьогодні є Мережа і що змінилося за цей час?
– Зараз у нас п’ять закладів, три виробничі цехи, велика команда пекарів, кондитерів, баристів та піцайоло. Ми – заклад «5 в одному», адже пропонуємо свіжу випічку, хліб на заквасках, піцу, кондитерські вироби та напої. Усі наші заклади працюють у форматі кафе, де можна скуштувати продукцію щойно з печі та випити гарячі або холодні напої.
Навіть у ці непрості воєнні часи ми продовжуємо розширюватися – відкриваємо точки продажу, виробничі цехи, закуповуємо сучасне обладнання, освоюємо нові продукти, рецептури й технології виробництва.
– Ви вже вдруге отримали підтримку Українського ветеранського фонду. Що для Вас означає така довіра і наскільки вона мотивує рухатися далі?
– Надзвичайно важливо, що ветерани мають можливість започатковувати й розширювати власний бізнес. Людям, які на війні взяли на себе найбільшу відповідальність – захищати свою країну, своїх близьких і майбутнє своїх дітей, – після повернення часто непросто віддати управління власним життям у чужі руки й працювати за наймом.
Саме тому багато ветеранів обирають підприємництво. А підтримка Українського ветеранського фонду допомагає перейти від бажання до реальних дій. Ми вже двічі отримували грантову підтримку, і саме завдяки цьому наш ветеранський бізнес продовжує зростати та розвиватися.
– Які можливості відкрив для Мережі цей грант?
– Завдяки гранту від Українського ветеранського фонду ми придбали вантажний автомобіль, який сьогодні забезпечує доставку продукції до наших закладів, шкіл Житомира та інших партнерів.
Також ми збільшили обсяги виробництва хліба на заквасках. Одним із наших найбільших досягнень вважаємо початок співпраці зі школами Житомира – сьогодні ми випікаємо значну кількість продукції для школярів і доставляємо її власним транспортом.
Безумовно, саме ця грантова програма допомогла нам міцніше стояти на ногах у непрості часи, коли бізнес щодня стикається з численними викликами: падінням споживчого попиту, високими цінами на сировину, перебоями з електропостачанням, дорогими енергоносіями та гострою нестачею кадрів.
Грантова підтримка дозволила збільшити виробничі потужності, придбати вантажний автомобіль та сучасне обладнання для пекарського цеху, що значно посилило можливості нашого виробництва.
Нас мотивує віра у процвітання нашої країни. Саме вона допомагає не опускати руки, рухатися вперед, забезпечувати свої сім’ї та сім’ї наших працівників.
– Поділіться, будь ласка, які цілі сьогодні ставите перед мережею «Домашні Смаколики»? Над чим плануєте працювати найближчим часом?
– Насамперед хочемо зберегти нашу команду, збільшити виробництво хліба, розширити співпрацю із закладами міста та освоювати нові продукти.
Крім того, ми готові ділитися власним досвідом, допомагати іншим ветеранам і консультувати їх із питань започаткування та розвитку бізнесу.
– Коли Ви заходите до однієї зі своїх пекарень, що найбільше спонукає Вас радіти і пишатися?
– Найбільше тішить те, що ми вистояли під час війни й не відійшли від своєї початкової концепції – готувати смаколики за рецептами, максимально наближеними до домашніх.
– Чи був момент, коли Ви подумали: «Усе це було недаремно»?
– Такі думки виникають досить часто. Особливо згадую перші місяці повномасштабної війни, коли ми із Сергієм Артьомовим пішли захищати країну, а бізнес очолила моя дружина.
Тоді біля наших пекарень вишикувалися черги по хліб. Наші працівники зрозуміли, що ми не зачинилися, не піддалися паніці, що вони мають роботу й можуть годувати свої сім’ї. Саме тоді я особливо гостро відчув: усе, що ми робили до цього, було недаремно.
– Для багатьох слово «дім» нині набуло особливого значення. А що сьогодні означає дім для Вас? Чи вдалося втілити це відчуття у «Домашніх Смаколиках»?
– Наш дім – це місце, де тепло, затишно і безпечно. Де тебе люблять і де так ароматно пахнуть смаколики.
Саме за таким домашньо-сімейним принципом ми будуємо наш бізнес усі ці роки. Наші покупці знають: у нас смачно, доступно, і ми завжди раді кожному гостю!
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації