2 липня 2025 року село Березина під Житомиром перетворилося на зону лиха. Потужні вибухи знищили щонайменше два десятки будинків, поранили десятки людей, серед яких — діти, іноземці. Двоє загиблих. Постраждало майже все село. Але найстрашніше не сам вибух — а причина, яка до нього призвела. Її місцеві мешканці роками намагалися донести до чиновників.
Люди били на сполох — їх ігнорували
Мешканці Березини не раз звертали увагу влади на підозрілу діяльність на території, де стався вибух. Запахи, шум, машини — усе вказувало на якесь хімічне чи небезпечне виробництво. У відповідь — відписки, обіцянки «розібратись», замовчування. У документах — “меблевий цех”. А насправді — об’єкт, вибух якого спричинив масштабні руйнування, викиди, людські жертви.
Що вибухнуло — досі не повідомили
Попри гучність трагедії, попри обурення громади, влада не дає чіткої відповіді: що саме вибухнуло? Житомирська ОВА обмежилася загальною заявою: “причини встановлюються”. ТЦК, поліція, ДСНС, громада — усі на місці, але ані назви підприємства, ані опису речовин, які зберігалися у знищених приміщеннях, досі немає. Невже знову спроба приховати правду?

Це не трагедія — це провал системи
Те, що трапилось у Березині, — це не нещасний випадок. Це наслідок системного ігнорування скарг громадян. Це результат відсутності ефективного екологічного контролю. Це халатність тих, хто мав перевіряти, дозволяти, контролювати. І — можливо — навмисне прикривання небезпечної діяльності.
Невже ми нічому не навчилися після трагедій у Калинівці, Бейруті, Чаплиному? Знову складається враження, що “влада дізнається останньою”, або ж — просто мовчить, бо знає більше, ніж каже.

«Санзона» — лише на папері
Формально, санітарно-захисна зона між небезпечним виробництвом і житловими будинками має бути. Але в Березині — її або не дотримувалися, або вона була суто формальною. І тепер на місці житлових вулиць — згарище й уламки.
Ганьба замість відповідальності
У соцмережах лунають гнівні пости: «Ганьба тим, хто прикривав виробництво». Але цього мало. Має бути розслідування. І не внутрішнє, не «для галочки». Необхідна незалежна комісія, кримінальні провадження, розголос. Люди мають право знати, що вибухнуло, чому це сталось і хто за це відповість.
Поки влада мовчить, люди лишаються без домівок, без інформації, без віри. А головне — без гарантії, що завтра це не повториться в іншому селі, біля іншого “невідомого” складу.
Березина – це дзвінок. Гучний, трагічний і запізнілий. Та ще не пізно зробити головне — не замовчати.
P.S.
Офіційно Віталій Бунечко – начальник обласної військової адміністрації, коментуючи останні подробиці про вибухи у с. Березина на Житомирщині заявив, що «В умовах воєнного стану не розголошується, що саме і чому вибухнуло, причини події наразі з’ясовують слідчі. Назву підприємства також не розголошують».
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city


«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації
