В селі Лісове на Житомирщині киянка Ірина Хаценко створила екоферму і заснувала картинну галерею. Фермерство розпочалося з пари кіз, яких сьогодні на екофермі понад 30, є корови та бички. Ідея створити картинну галерею виникла після подорожей Європою. Нині в галереї зібрані роботи сучасних українських художників.
За словами Ірини, її фермерство розпочалося з пари кіз, яких завела, аби пити молоко.
«Коли я думала про кіз двох, я думала про молоко. А коли вони почали з’являтися — 2, 4, 6, 20, і точно так само ж вже і корови з’явилися, і телята. І тоді вже, хочеш чи не хочеш, прийшлося створювати і думати про велике господарство», — сказала власниця екоферми.
Ірина Хаценко, власниця екосадиби «Бабина лоза». Село Лісове, Житомирщина, 18 вересня 2026 року.
Зараз у господарстві Ірини Хаценко понад 30 кіз, дві корови, 5 бичків і один віслюк. З козячого та коров’ячого молока Ірина разом з помічниками виготовляє сир і масло.
Кози на екофермі. Село Лісове, Житомирщина, 18 вересня 2026 року.
Віслюк на екофермі. Село Лісове, Житомирщина, 18 вересня 2026 року.
Ірина Хаценко розповіла, що також захоплюється живописом і колекціонує картини сучасних художників. Ідея створити у селі артгалерею виникла під час відвідування однієї з європейських країн.
«Прийшов якийсь момент, коли я поїздила по Європі. Бачила в Голландії — в кожному селі галерея мистецька, а я тоді вже займалася галерею в Києві. Це була така ідея, я не думала, що вона взагалі буде. Думала, побудуємо будинок, зробимо галерею. Будуть до мене приїжджати друзі. Так, щоб було», — розповіла власниця садиби.
Ірина Хаценко, власниця екосадиби «Бабина лоза». Село Лісове, Житомирщина, 18 вересня 2026 року.
За словами Ірини, вона показує гостям картини сучасних українських художників, розповідає про їх авторів.
«Ось, наприклад, такий художник Трубчанінов, він сам із Донецької області, приїхав вчитися. І коли після Донецької області побачив Чернігівщину, то він закохався в неї, і сталося так, що він там і залишився. І у нього така цікава манера, бачте, малює олівцем», — сказала жінка.
Ірина Хаценко показує картину Віктора Трубчанінова. Село Лісове, Житомирщина, 18 вересня 2026 року.
У колекції Ірини також є роботи художників Леся Подерев’янського, Ігоря Єлісєєва, Олени Дудніченко та інших майстрів. Ці картини — різних жанрів і стилістики.
«Картинам треба, щоб на них дивилися, щоб про них щось говорили. Вони без цього не можуть жити. Якщо вони десь стоять в папках або закриті — ну, це як у тюрмі», — сказала організаторка галереї.
Картина із галереї в екосадибі. Село Лісове, Житомирщина, 18 вересня 2026 року.
Свою садибу Ірина назвала «Бабина Лоза». Так у минулому називалося село, де жили її дідусь і бабуся.
«Я дуже вдячна діду з бабою за моє дитинство, за моє життя. І те, що я тут, мене сюди просто притягнуло. Це не був якийсь особливий план. Мабуть, це було просто чудове дитинство», — сказала жінка.
Екосадиба «Бабина лоза». Село Лісове, Житомирщина, 18 вересня 2026 року.
Ірина розповіла, що кожного разу, як думала зупинитися, з’являлися причина рухатися далі.
«Весь час було важко, легко не було ніколи. Але кожен раз, коли я думала, треба це закінчувати, виникала якась не дуже велика причина, але з таким великим плюсом. І це був такий момент, коли я думала — піду далі. Це як диво, якого не чекав, і тут раз — і сталося. І так весь час оці маленькі дива мене підтягували до того, що не треба це все зупиняти», — сказала жінка.
Ірина пригадала, що з дитинства споживала мед, адже дідусь тримав пасіку. За її словами, сьогодні у її садибі теж є пасіка.
«Дивлюсь на це все і в цей момент розумію: зупинись мить, ти прекрасна! І цей результат мені дуже подобається. Сонце, зелень, мед, десь гавкає собака, десь кричить віслюк. Звичайні речі, але це ті звичайні речі, коли я зрозуміла, що у мене все вийшло», — сказала власниця садиби Ірина Хаценко.
Картина із галереї в екосадибі. Село Лісове, Житомирщина, 18 вересня 2026 року.
Картина із галереї в екосадибі. Село Лісове, Житомирщина, 18 вересня 2026 року.
Антоніна Глущенко, Тетяна Іскоростенська, Таміла Бутко
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації