«Якщо залишуся живим і повернусь додому, буду відвідувати святі місця. Я це обіцяв Богу. Та про те, що потраплю на Афон, навіть і не мріяв…»
Володимир Василенко — боєць 56-ї бригади. 23 липня 2025 року він повернувся на рідну землю. З полону, де провів довгі 13 місяців і 21 день…
Днями Володимир разом із іншими Захисниками повернувся з Греції. Духовна семиденна подорож на Афон для біців, які пройшли ворожий полон, стала часом щирої молитви та глибокого переосмислення.
«Афон змінює людей на духовному рівні. Там повністю переоцінюєш життєві цінності», – ділиться враженнями Володимир.
Суворий, але напрочуд мирний ритм чернечого життя, нічні служби, що починаються ще о другій годині ночі, тривалі підйоми в гори стежками Святої Гори — усе це допомогло віднайти внутрішній спокій.
Організував цю духовну подорож меценат Віктор Борщівський.
«З перших днів повномасштабного вторгнення ми з дружиною максимально підтримуємо наших захисників. Бачимо, що, окрім волонтерської та медичної допомоги, є колосальна потреба в духовній підтримці. Ми в неоплатному боргу перед нашими воїнами та їхніми родинами… Тому разом із отцем Василем вирішили реалізувати цей проєкт. Хлопці пройшли непрості випробування, відчули на собі всю підступність ворога і зараз дуже потребують опори», — каже Віктор Борщівський.
Отець Василь — настоятель житомирського храму Великомученика і цілителя Пантелеймона. Він очолює паломницький центр Православної Церкви України на Житомирщині і супроводжував хлопців у подорожі. На Афоні він бував уже неодноразово, але з такою місією — вперше.
«Ми відвідали багато святих місць, приклонилися до чудотворних ікон. Я щиро дякую хлопцям за їхню відкритість. Хтось довірився повністю, а хтось ще має час, щоб наважитися на це. Наш зв’язок уже не перерветься. Ця подорож надзвичайно корисна для наших захисників, для їхнього духовного відновлення та зростання», — переконаний отець Василь.
Хлопці відвідали а Солоніках храм Святого Дмитрія Солунського, який надзвичайно шанують у Греції: в ньому зберігаються мощі цього святого. На Афоні паломники побували в монастирі Ксенофонт, де свого часу писався наш Томос і де хлопці безпосередньо проживали.
Відвідали й український скит — келію Святих Архангелів (Фалакру), а також поклонилися іконі Божої Матері «Достойно є» в центральному храмі Протату, де ухвалюються найважливіші рішення для всієї чернечої республіки. Гірськими стежками пішки дійшли й до монастиря Дохіар, де зберігається чудотворна ікона «Скоропослушниця».
«Пам’ятаю, якими відправляли хлопців у цю дорогу, і з якими щирими усмішками бачимо їх зараз, після повернення. Ми безмежно вдячні організаторам за цю ініціативу, за духовну реабілітацію наших Героїв», — говорить заступник міського голови Олег Смаль.
Хлопці освятили на Афоні прапор Житомира і разом з іконою святого великомученика Пантелеймона вручили його тому, завдяки якому ця подорож стала можливою.
Кажуть, на Святій Горі нарешті відчули спокій. З посмішкою згадують афонські дні: смак грецької кави, купання в морі й навіть те, як усього за 15 хвилин умудрилися «згоріти» на сонці. А ще — молитва… Біля кожної святині, біля ікони, в кожному монастирі вони підносили найпалкішу молитву за свої родини. За тих, хто досі залишається у ворожому полоні та чекає на свій шлях додому, за їхні родини та за переможний мир для України…
«Для людини важливе духовне. Звісно, медична реабілітація важлива — вона лікує тіло. Але тілесний біль минає, а от душевний — значно глибший. Тому, якщо хлопцям пропонуватимуть таку духовну подорож, я щиро рекомендую погодитися», — Захисник України Віктор Василевський.
І це — лише початок проєкту. Така духовна справа матиме продовження…
Фото з подорожі надав отець Василь.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації