Перегляд тарифів для населення – один із пунктів серед вимог МВФ. Тому питання не в тому, чи буде підвищення. Питання – коли. І, знаючи підхід влади, це навряд чи буде диверсифікована модель, де більше платить той, хто більше споживає і має вищі доходи. Найпростіший сценарій – знову зрівняти всіх «під одну гребінку».
За час повномасштабної війни ціна на електроенергію для населення вже зросла майже втричі: з 1,68 грн до 4,32 грн. І це попри мораторій і публічну обіцянку президента не піднімати комуналку.
Паралельно на цьому тижні Парламент ухвалив законопроєкти, в які поруч із нормами про підтримку енергетики заклали правки, які дозволяють місцевій владі самостійно приймати рішення про підвищення тарифів. Ми з командою «Розумної Політики» це не підтримували.
Але головна проблема — у платоспроможності людей. За час війни заборгованість українців за комунальні послуги вже зросла вдвічі. Якщо родина раніше платила певну і ледве справлялася, то платіжка удвічі вища не означає, що вона заплатить більше або половину. Вона може не заплатити взагалі. Бо додаткових доходів у людей не з’явилося.
У цій сфері діє та сама логіка, що і з податками: до певної межі підвищення дає надходження. А далі починає діяти зворотний ефект: тиск зростає, а реальні збори падають.
Коли рішення в країні ухвалюються без логіки і розрахунків – наслідки неминуче б’ють по всій економіці. І виправляти ці помилки завжди значно складніше, ніж не допустити їх із самого початку.
Дмитро Разумков_Офіційно
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації