Житомирщина переживає не лише наслідки надзвичайної події — масштабних вибухів у селі Березина, що сталися 2 липня 2025 року поблизу міжнародної траси М-06 «Київ — Чоп» — але й наслідки системної безвідповідальності місцевої та обласної влади. Попри руйнування житлових будинків, постраждалих сотень людей і тривале очікування на компенсацію, мешканці Березини змушені вдатися до радикальних дій: перекривати трасу, вимагаючи уваги й елементарної підтримки.
Трагічний вечір та поверхові пояснення
Ввечері 2 липня у Березині пролунали два потужні вибухи, які зруйнували виробничі приміщення підприємства і спричинили збитки сотням місцевих домогосподарств. За офіційними даними очільника Житомирської обласної військової адміністрації Віталія Бунечка, двох людей підтверджено загиблими, а кількість постраждалих зросла до понад 80 осіб, з них десятки госпіталізовані з травмами різного ступеня. Було пошкоджено близько 100 приватних домоволодінь і комунальної інфраструктури, а також електромережі, що залишило сотні сімей без світла.
Попри обіцянки влади, що десятки комісій працюють над оцінкою збитків і компенсації, люди далі без підтримки, зі своїми руїнами й без чітких відповідей. Ці обіцянки так і залишилися хвилею пустих слів, що розбігаються об реальність сімей, які втратили дах над головою.
Влада мовчить — люди вийшли на трасу
Останній крик душі мешканців Березини відображений у відкритому зверненні місцевої жительки Наталії Лії:
«…ми доведені до відчаю, наше село зруйновано потужними хвилями від семи тон тротилових вибухонебезпечних речовин… нам зруйнували будинки, завдали непоправимої шкоди здоров’ю… нас обнулили, бо всі гроші пішли на відбудову дахів… нам відмовляються компенсувати величезні збитки… просимо вас підтримати нас 19 грудня о 12 годині дня перекриття траси, підтримайте нас, бо наше село не останнє…» — написано в дописі.
Ці слова — не політичний лозунг, а виклик системі, яка не почула людей, що опинилися на межі виживання. Перекриття траси М-06 — не протест з приводу «покращення сервісу», а останній засіб добитися уваги і допомоги від тих, хто має повноваження і ресурси.
Історична довідка: що відбувалося й що обіцяли
Історія трагедії бере початок увечері 2 липня, коли на території Березини стався потужний вибух на виробничому складі одного з підприємств. Перші повідомлення правоохоронців та влади були суперечливими, але згодом підтвердили, що пошкоджено сотні будинків, комунікацій, електропередач, а місцевих жителів було евакуйовано.
Що важливо: офіційна версія щодо причин вибухів тривалий час не уточнювалася, що лише підсилювало невпевненість у діях влади. Аналіз даних правоохоронних органів згодом показав, що викликало трагедію нелегальне виготовлення вибухових речовин у виробничих приміщеннях, — діяльність, яка роками могла відбуватися без належного контролю.
Власний досвід активістів: дописи Олександра Швецова
Громадський активіст і ветеран Олександр Швецов на своїх сторінках Facebook та суспільних акаунтах неодноразово наголошував на критичній ситуації з наданням допомоги постраждалим. У відео, опублікованому Суспільне Житомир, Швецов розповідав про важкий шлях відновлення після вибухів і те, як громади самотужки шукають ресурси, коли держава та місцева влада відвертаються від проблем.
Його слова — не порожній пафос: вони віддзеркалюють реальні історії людей, що залишилися без належної допомоги та компенсації, та містять конструктивні вимоги до системи, яка мусить діяти прозоро й ефективно.
Гострий контраст: влада і реальність людей
Очільник ОВА Віталій Бунечко та його адміністрація були публічно присутні в перші дні після трагедії, проте реальної допомоги на місцях так і не з’явилося. Обіцянки, селфі на фоні зруйнованих будинків і слова підтримки залишилися просто словами. Тим часом люди без компенсації, без відбудови, без перспективи — з тими, хто постраждав фізично, морально й матеріально.
ПостФактум: Зауваження наприкінці – про цех і мовчання влади
Немає сумніву, що вибух у Березині стався не випадково і не «за божим промислом». Розслідування поліції встановило, що він виник у приміщеннях, де виробляли вибухові речовини без належних дозволів та контролю. Однак протягом усієї офіційної комунікації ні обласна влада, ні силові структури не надали громаді чітких відповідей щодо того, хто дозволив існування такого виробництва, хто не вів контролю і хто має відповідати за наслідки.
Влада робить вигляд, що причинно-наслідковий ланцюг розірвано, немов вибухівка виникла сама по собі. Але люди не забудуть і не пробачать. І якщо реакція на трагедію обмежується лише словами — це не влада, а її химера.
Дивиться також матеріали за темою:
Актуально! Сергій Крамаренко: Віталій Бунечко повинен негайно піти у відставку!
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації