Борислав Береза: Депутат Арсеній Пушкаренко зі “Слуг народу” потрапив у гучний скандал в Естонії
Завдяки зусиллям Володимир Зеленський і його прислуги у нас тепер зіпсовані стосунки з Естонією. Не жартую. Вони змогли це зробити. Але про все по черзі.
Депутат Арсеній Пушкаренко зі “Слуг народу” потрапив у гучний скандал в Естонії. Естонська сторона тепер припинила всі робочі контакти з Пушкаренком, який є Головою групи дружби між парламентами України і Естонії, після конфлікту навколо розподілу допомоги Україні. За свідченям естонських посадовців, політик намагався впливати на вибір проєктів, які фінансуватиме країна, та чинив тиск на чиновників, обіцяв їх звільнити та вимагав витрачати гроші Естонії на ті об’єкти, які його цікавили особисто з метою отримати політичні дивіденди. Естонські політики дещо шоковані нахабством українського депутата та заборонили своїм представникам з ним контактувати. А от у “Слузі народу” хвалять свого члена і тішаться його “досягненням”
Скандал вийшов у публічну площину після того, як про ситуацію написали естонськи журналісти. Бо не кожен день український провладний нардеп погрожує звільненням високопосадовцям Естонії. Далі викладки зі статті:
Депутат Верховної Ради України, який роками налагоджував тісні зв’язки з Естонією, намагався спрямувати місцеві кошти на гуманітарну допомогу (йдеться про мільйони) на проєкти, що принесли б йому політичні дивіденди вдома. Коли естонські посадовці відмовилися піддатися цьому тиску, він пригрозив їм звільненням у разі, якщо прем’єр-міністром стане естонськмй депутат Урмас Рейнсалу.
«Він фактично погрожував мені», — каже посадовець, відповідальний за співпрацю Естонії у сфері розвитку.
«Це був шантаж, мета якого — змусити ESTDEV діяти за його сценарієм», — вважає інший співрозмовник.
«Це була абсолютно обурлива поведінка», — зазначає високопосадовець Міністерства закордонних справ.
«Він торгує політичним впливом, а товаром у цій торгівлі є ми», — підсумовує джерело в дипломатичних колах Естонії.
Високопоставлені естонські дипломати рідко вживають такі висловлювання — особливо щодо представника такої дружньої країни, як Україна. Однак інцидент, що стався в Таллінні цього літа, призвів до того, що напруженість, яка накопичувалася роками, нарешті вилилася у відкритий конфлікт.
Арсеній Пушкаренко, голова групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Естонією, протягом п’яти років ретельно будував теплі стосунки з естонськими політиками — стосунки, що приносили фінансові результати.
На сьогодні прем’єр-міністра Крістена Міхала вже попереджено про нього, а Поліцію безпеки (Kapo, аналог СБУ) поінформовано про ситуацію. У Міністерстві закордонних справ Пушкаренка фактично оголошено *persona non grata*; всім дипломатам наполегливо рекомендовано не знаходити часу для зустрічей із ним.
У центрі суперечки — питання про те, чи не монополізував Пушкаренко естонську гуманітарну допомогу та чи не підпорядкував собі кількох провідних естонських політиків. Чи намагається Пушкаренко спрямувати мільйони євро платників податків Естонії виключно до тих муніципалітетів і на ті проєкти, що відповідають його власним інтересам і допомагають підвищити його політичний рейтинг в Україні?
Попри неодноразові запити, Пушкаренко не відповів на запитання, що були надіслані журналістами
Розмови видання *Ekspress* із понад двадцятьма джерелами розкривають історію, сповнену подвійної гри. За фасадом публічної вдячності чимало людей вбачають у діях Пушкаренка спробу використати естонську гуманітарну допомогу у власних інтересах і втрутитися у внутрішню політику країни-донора.
Коли в лютому 2023 року співробітники посольства та організації Estdev приїхали перевірити хід будівництва дитячого садка в Овручі, на паркані з дротяної сітки довкола об’єкта на них чекав неприємний сюрприз. Поруч із естонським плакатом з’явився ще один — від Пушкаренка. На ньому було написано: «Будівництво дитячого садка відбувається за підтримки Арсенія Пушкаренка, голови Групи з міжпарламентських зв’язків Верховної Ради України з Парламентом Естонської Республіки».
«Чорт забирай — це ж гроші наших платників податків, а тут з’являється якийсь український політик і приписує заслуги собі», — згадує один із учасників подій, описуючи їхню миттєву реакцію. Було віддано розпорядження прибрати плакат.
У вересні 2022 року голова Талліннської міської ради Євген Осиновський доправив до Житомира 50 вживаних ноутбуків як благодійну допомогу від столиці Естонії. Осиновський згадує, як Пушкаренко виступав перед шкільною спільнотою.
«Він почав говорити до присутніх українською, але я вловив суть: “Дивіться, допомога надійшла. Але завдяки кому? У вас правильний директор”». «Я зрозумів, що мене втягують у чужу виборчу кампанію, — згадує Осиновський. — Пізніше Пушкаренко пояснив свою позицію: “Звісно, треба чинити правильно, але водночас і дбати про власний політичний тил”».
Кілька людей підтвердили виданню *Ekspress*, що пропозиції щодо відновлення, які надходили від української сторони, спантеличили команду Estdev. До списків часто потрапляли проєкти, безпосередня користь яких для суспільства, що перебуває у стані війни, була сумнівною — наприклад, парки, спортивні майданчики чи аеропорт.
«У деяких випадках його пропозиції нагадували радше спроби здобути політичні дивіденди коштом бюджету. Видно, що йому треба справити враження на мера чи когось іншого, і він дратується, коли все йде не так, як він хоче», — зазначає депутат естонського парламенту.
До весни 2023 року ні в посольстві, ні в міністерстві вже не мали жодних ілюзій щодо Пушкаренка.
«Естонія щойно завершила будівництво дитячого садка, і тривав пошук нових проєктів. Саме тоді агресивний підхід Пушкаренка — зокрема, наполегливе просування певних проєктів — почав викликати сумніви», — згадує давній співробітник посольства.
Інший колега згадує про це так само: «Перелік озвучуваних потреб був дуже дивним — навіть абсурдним. Бувало, приїжджає міністр оборони, а Пушкаренко показує йому, що треба відремонтувати шкільний стадіон».
У вересні 2023 року до Estdev звернувся Фундація Олени Зеленської, яка співпрацювала з Естонією у справі будівництва будинків для багатодітних сімей, що постраждали від війни. Представник фундації розповів про незручну ситуацію за участю певного пана. Чоловік на ім’я Арсеній Пушкаренко приїхав на Житомирщину, заявив, що представляє Естонію, і пообіцяв одній із родин житло в такому будинку. Згодом ця родина звернулася до фундації, запитуючи, що робити далі. Естонія відповіла, що Пушкаренко не представляє країну ні в Житомирській області, ні в цьому конкретному проєкті.
«Нам почало здаватися, що він намагається монополізувати присутність Естонії в Україні — нібито без його посередництва відносини між країнами припиняться. Нас це не влаштовувало, — згадує високопосадовець Міністерства закордонних справ. — Ми зрозуміли, що він торгує політичним впливом, а товаром у цій схемі були ми».
На той час посаду міністра закордонних справ замість Урмаса Рейнсалу обійняв Маргус Цахкна. Estdev скористалася нагодою, щоб окреслити чіткі межі: допомога Естонії у відбудові мала зосереджуватися на внутрішньо переміщених особах і безпеці українців — жодних аеропортів чи дитячих майданчиків.
Щоб оминути Пушкаренка, домовилися, що майбутні пропозиції Естонії подаватиме голова Житомирської обласної адміністрації. Після цього естонська сторона мала розглядати запропоновані проєкти й обирати з-поміж них найважливіші.
Ця зміна стала для Пушкаренка неприємним сюрпризом. Співробітник Estdev згадує, як восени 2023 року Пушкаренко поклав йому руку на плече, сказав: «Ми ж друзі», — і почав обговорювати, який об’єкт Estdev може відремонтувати наступним.
3 жовтня 2023 року Цахкна відкрив міст у Малині, відновлений за участі Естонії. Під час вечірньої зустрічі Цахкна відвів Пушкаренка вбік. «Я сказав йому, що так, як раніше — коли ви даєте слово, а Естонія виконує роботу, — більше не буде, — згадує Цахкна. — Ми укладаємо угоди з Українською державою, а не з вами». Кілька осіб, обізнаних із ситуацією, підтвердили виданню *Ekspress*, що Пушкаренко був помітно роздратований цим.
Подальше спілкування було сповнене напруги.
«Під час наших контактів у 2023–2024 роках він заявляв, що наші проєкти безглузді й незначні. Він переконував, що нам слід будувати транспортні розв’язки та інші масштабні, важливі інфраструктурні об’єкти», — згадує високопосадовець Міністерства закордонних справ.
Команда Estdev також стикалася з таким ставленням. 14 січня 2025 року Естонія відкрила оновлений центр захисту прав людини в Житомирі. Після церемонії відкриття та підписання меморандуму естонська сторона озвучила плани щодо будівництва бомбосховища для житомирського закладу опіки. На це було кілька причин: по-перше, представники Estdev бачили, як діти віком від 3 до 18 років під час тривог через загрозу дронів ховалися у сирому овочесховищі; по-друге, вони хотіли, щоб місцеві будівельники здобули перший досвід проєктування та зведення бомбосховищ.
Пушкаренкові цей план не сподобався. «Під час підписання меморандуму він запитав, чому Estdev будує вуличні туалети за гроші естонських платників податків. М’яко кажучи, це було образливо», — зазначає посадовець.
У Міністерстві закордонних справ почали розуміти: Пушкаренко, який обожнював церемонії урочистого перерізання стрічок, не вважав обрані Естонією об’єкти для відбудови гідними своєї уваги. «[Пушкаренко] зауважив, що нещодавно відібрані проєкти не були того рівня, який вимагав би присутності високопоставлених політичних представників на церемонії відкриття. Було висловлено думку, що після виборів новий уряд “наведе лад”», — йдеться в службовій записці, складеній у липні цього року.
Дипломати були стурбовані, коли роздратований Пушкаренко почав ставити під сумнів репутацію Estdev. Минулого року, у День незалежності Естонії, гості з України перебували в офісі Estdev і пили каву перед парадом. Раптом один із членів делегації згадав, що Пушкаренко готує аудит щодо проєктів Естонії з відбудови.
«За вихідними даними, ситуація виглядала так: хоча міністерство щороку виділяє організації Estdev 11–12 мільйонів євро, половина цієї суми фактично не доходить до України. По-друге, естонські проєкти виявляються значно дорожчими порівняно з місцевими українськими цінами», — згадує один із посадовців.
Дипломатів також дедалі більше непокоїло враження, що Пушкаренко втручається у внутрішні справи Естонії. У приватних розмовах і листуванні з представниками МЗС він не приховував, що не вважає міністра закордонних справ Цахкну справжнім політиком і з нетерпінням чекає на весну 2027 року, коли влада в Естонії перейде до уряду на чолі з Рейнсалу.
Схоже, стиль дій Пушкаренка полягає в тому, щоб спочатку оголосити про перемогу, а потім сподіватися, що вона справді здійсниться. На його сторінці у Facebook Ekspress знайшло кілька дописів різних років, де він ділить шкуру невбитого ведмедя. Наприклад, 10 липня минулого року Пушкаренко зустрівся з Ганно Певкуром і Каймо Кууском у Міністерстві оборони. «Маємо гарні новини! Естонська Республіка вирішила продовжити програму протезування для українських військових коштом Міністерства оборони», — написав він на своїй сторінці після зустрічі.
Насправді Міністерство оборони ніколи не фінансувало цю програму. У січні цього року Пушкаренко написав — знову під фото, зробленим на вулиці Сакала, — що ходив обговорювати програму протезування. «Ми не знаємо, про що він говорить», — заявили в міністерстві. «Насправді Арсеній запитав, чи можна зробити фото через дверний отвір», — згадує Кууск.
«Треба визнати, що Пушкаренко часом діє досить напористо, — зауважує дипломат посольства з багаторічним стажем. — Це західнослов’янський темперамент.
Погоджуюся: хоча Україна є демократичною країною, розуміння того, як вона функціонує, дещо відрізняється. Там це працює просто: політики домовляються».
Але який мотив у Пушкаренка? «Якщо він зможе довести партії, що успішно налагоджує відносини з Естонією та іншими партнерами в довіреному йому регіоні, то, гадаю, це зарахують йому як політичний бонус», — припускає представник посольства.
Активна робота Пушкаренка в Житомирі принесла результати. У березні цього року з’їзд партії «Слуга народу» обрав його заступником голови партії з питань партійного будівництва. Тепер його завдання — розширити партійну мережу й на інші регіони (області).
Утім, в Естонії справи в Пушкаренка склалися не так успішно. Прем’єр-міністра Крістена Міхала попередили про його методи роботи, а це питання обговорювали з Поліцією безпеки.
Деякі політики з парламентської групи дружби з Україною (Рійгікогу) знають про цю ситуацію і хитають головами, спілкуючись із виданням *Ekspress*.
«Зі стратегічного погляду неправильно прив’язувати відносини між Естонією та Україною до того, хто саме перебуває при владі, — каже колишня міністерка Рійна Сіккут. — Від цього програють і Україна, і він сам».
Наприкінці серпня в Україні під керівництвом Пушкаренка відбулася п’ята конференція з питань відбудови Житомира під назвою «На шляху до Таллінна». Якщо в попередні роки в ній завжди брали участь естонські міністри та посол, то цього разу Міністерство закордонних справ наполегливо рекомендувало «не знаходити для цього часу».
Єдиним представником Естонії був Урмас Рейнсалу — друг Пушкаренка. За інформацією *Ekspress*, Пушкаренко представив його там як майбутнього прем’єр-міністра Естонії.
Рейнсалу вважає бойкот конференції естонськими дипломатами прикрим фактом. Він стверджує, що не знає причин погіршення відносин, хоча й визнає, що його попереджали про Пушкаренка. Утім, він не сприймає ці застереження надто серйозно й радить усім «мати товсту шкіру».
Рейнсалу каже, що не обіцяв Пушкаренкові звільняти когось в Естонії в разі приходу до влади. Водночас він не вбачає нічого незвичного в тому, що його представили як майбутнього прем’єр-міністра Естонії.
Минулої суботи, безпосередньо перед публікацією цієї статті, в Україні за сприяння Естонії було урочисто відкрито два нові об’єкти гуманітарної допомоги: оновлений центр позашкільної освіти в Малині та методичний центр дошкільної освіти в Житомирі.
Як фінансувальники та виконавці проєктів, організація Estdev і Міністерство закордонних справ Естонії займали тверду позицію щодо того, хто саме виступатиме на церемонії відкриття; участі Пушкаренка в ній не передбачалося.
Минулої середи міський голова Малина Олександр Ситайло повідомив організаторам: якщо Пушкаренку не дозволять виступити з промовою на відкритті центру в Малині, ні мер, ні його делегація не прийдуть на захід.
Зрештою, українська сторона не стала бойкотувати відкриття, і захід відбувся в запланований день.
В офіційному коментарі для видання *Ekspress* Міністерство закордонних справ зазначило, що відносини з Україною залишаються міцними. «Житомирську область очолює голова адміністрації, з яким ми маємо чудові, тісні відносини та налагоджену практичну співпрацю», — заявила Сюзан Ліллевялі, керівниця відділу зв’язків із громадськістю МЗС. Україна залишається пріоритетною країною для Естонії у сферах військової та гуманітарної допомоги, а також співпраці задля розвитку.
Ну, що сказати після цього? Ці “слуги” поки не розвіарять нас зі всіма, схоже, не зможуть заспокоїтися.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації