У групі «Интересный Житомир» в соціальній мережі «Фейсбук» зявилася цікава фотографія від Крук Вранъ: Печатка Житомирського повітового старости. Українська Держава, 1918 (матрицю подано в дзеркальному відображенні)
Метал, лиття, гравіювання, дерево
D –29 мм; Н – 69 мм. Вага – 99,3 г
Із колекції Музей Шереметьєвих, Київ (МВ-3594)
Старости – губернські та повітові – очолювали місцеві адміністрації в Українській Державі. Запроваджено їх наказом гетьманського уряду від 14 травня 1918 року для заміни губернських і повітових комісарів із часів Центральної Ради.
Гетьман Павло Скоропадський волів мати на місцях, по-перше, своїх прихильників, по-друге – досвідчених адміністраторів із місцевих діячів, придатних до державного керівництва. Тож губернськими та повітовими старостами призначали місцевих землевласників, земських діячів, суддів, військових, хоч часто-густо з числа байдуже або й навіть неприязно налаштованих до національних питань.
Губернських старост – їм надавалися права колишніх генерал-губернаторів – призначав сам гетьман. Повітових – міністр внутрішніх справ.
Компетенція старост полягала, передусім, у нагляді за роботою земств і управ. Рішення останніх набували чинності лише після їх затвердження відповідними старостами. У листопаді – грудні 1918-го губернські старости стали водночас і командувачами військ на підлеглих ім території, а для нагляду за органами земського і міського самоврядування збільшено штат їхніх помічників.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації