У Житомирській політехніці відбулася зустріч студентів із директором Історико-культурного комплексу «Сінан-паша медресе» (м. Стамбул, Туреччина) Ахметом Тевке.
Гість розповів про діяльність установи, роль науки в ісламській цивілізації та поділився досвідом міжнародної співпраці з українськими вишами.
На зустрічі були присутні студенти спеціальностей «Філософія», «Журналістика», «Середня освіта (Захист України)» та «Прикладна лінгвістика».
Ахмет Тевке представив напрями діяльності комплексу «Сінан-паша медресе», який поєднує освітні, наукові та культурні ініціативи. Він розповів про історію створення медресе, його місце в духовному житті Стамбула, а також про те, як у його стінах сьогодні навчають каліграфії, проводять уроки тлумачення священних текстів і організовують виставки.
Окрему увагу спікер приділив міжнародним проєктам комплексу – партнерству з університетами та інститутами різних країн, проведенню літніх шкіл, конференцій і культурних заходів, зокрема книжкових виставок. Він відзначив активну участь українських науковців у спільних дослідженнях ісламу як соціокультурного явища. У Літній школі з ісламознавчих студій у Стамбулі 2025 року взяли участь викладачі та студенти з восьми українських вишів, серед яких і представники Житомирської політехніки, які презентували власні дослідження з релігійного PR.
Під час зустрічі студенти активно ставили запитання спікеру, спілкуючись із ним англійською та турецькою мовами. Своїми враженнями про участь у Літній школі поділилися студентка Юлія Воркевич та викладач Микола Слюсар, які наголосили, що такі заходи не лише поглиблюють наукові знання, а й сприяють міжкультурному діалогу та налагодженню дружніх контактів.
Комплекс названий на честь видатного османського державного діяча Сінана-паші, який п’ять разів був великим візиром (прем’єр-міністром) Османської імперії. Він прославився благодійністю: фінансував будівництво медресе, мечетей, безкоштовних їдалень, караван-сараїв та лазень у Стамбулі, на Аравійському півострові та Балканах. Саме медресе звів його учень Давуд Ага. Сьогодні комплекс зберігає освітні традиції, поєднуючи історію з сучасними просвітницькими ініціативами.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації
