СВІРЧЕВСЬКИЙ ВАДИМ РУСЛАНОВИЧ
02.01.1977 – 09.08.2025рр.
Вадим народився у м. Житомирі в сім’ї кадрового офіцера. Початкову школу закінчив у Житомирській ЗОШ №7 (нині -ліцеї №7), а згодом за місцем служби батька разом із родиною переїхав до Німеччини у місто Дрезден, де здобув повну середню освіту. Після повернення в Житомир отримав фах електромеханіка у ПТУ №5.
Виконавши обов’язок строкової військової служби, залишився у строю та продовжив службу у Житомирському військовому інституті ім. С.П. Корольова. Після служби працював у фірмі «Аверс» водієм.
З дитинства Вадим захоплювався спортом, особливо боксом, підтримував гарну фізичну форму. Був щирою, доброю людиною, завжди готовою допомоги. Любив природу, особливо ліс, обожнював своїх племінників, мріяв подорожувати та знову побачити Дрезден – місто свого дитинства.
З 2014 року став на захист України від російських агресорів, був учасником АТО. Після демобілізації повернувся до цивільної роботи, але з початком повномасштабного вторгнення рф вже у перші місяці знову став до лав захисників України в лавах НГУ. Мужньо виконував свій військовий обов’язок, оберігаючи рідну землю та людей. Двічі отримував важкі поранення, але після реабілітації повертався до побратимів, адже не міг залишити їх без своєї підтримки.
Вадим здобув глибоку повагу і авторитет серед побратимів та командирів, був неодноразово нагороджений, але ніколи не вихвалявся. Не скаржився на труднощі чи біль, завжди турбувався про інших.
09.08.2025р. головний сержант хоробрий Воїн Свірчевський Вадим Русланович героїчно загинув під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини. Вадим Русланович назавжди залишиться у пам’яті рідних, близьких, друзів і побратимів…
Світла пам’ять і вічна слава Герою!..
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації