Із краєзнавцем Геннадієм Махоріним спілкуватися можна як завгодно довго і завжди для свого співрозмовника Геннадій Леонідович знаходить все новій нові цікаві факти, зачіпає раніше незвідані теми, розповідає про житомирян та вихідців нашого міста упродовж багатьох епох. На цілком природне запитання щодо розмаїття біографій, прізвищ, персоналій, яким присвячує свої праці та дослідження Г.Л.Махорін, науковець відповідає досить лаконічно: «У центрі моєї уваги – завжди людина». В принципі, якщо відкинути усілякі наукові погляди чи концепції стосовно суті та змісту історичної спадщини певної епохи, то безумовно на першому місці (плані) завжди опиняється людина, особистість, постать, яка залишила після себе значимий чи помітний слід в історії країни, чи хоча б певного міста, або ж навіть і села.
Чергова книжка Геннадія Махоріна «Житомир- унікальне місто» (100 історичних фактів про Житомир, яких ви не знали) має з’явитися напередодні чергового Дня міста Житомира, який традиційно відзначається на початку вересня. Якщо коротко і лаконічно про головний зміст нової книжки, то її автор сказав так «Я намагаюся у популярному вигляді, коротко і найдоступніше, розповісти житомирянам та гостям нашого міста про найбільш значимі факти, та події, які тут відбувалися. Знову ж таки, найбільшої уваги у такому популяризованому викладі я приділяю людям, які тісно пов’язані із життям нашого міста». Геннадій Леонідович згадує нещодавно видану ним же книжку про кафедральний костел святої Софії, зауважуючи, що видання має чітку академічну особливість. Потужний бібліографічний список, ще більший перелік посилань на першоджерела та архівні матеріали робить книгу про житомирський костел святої Софії гарним джерелом і водночас навчальним посібників для істориків-краєзнавців, вчителів, музейних працівників тощо. Водночас пересічний читач воліє читати більш спрощений варіант тексту, а ще краще, аби те, що написане у працях Г.Л.Махоріна, хтось обговорював, оцінював, порівнював і т.д. Це і є найкращий варіант популяризації не лише творчості історика –краєзнавця Геннадія Махоріна, але й поширення знань про наше місто у товщу його жителів. «Стосовно конкретики змісту книжки, яку вже за кілька тижнів житомиряни зможуть придбати чи хоча б познайомитись із її змістом, то найбільше уваги я, знову ж таки, приділяю конкретним постатям відомих, або ж (якщо ж точніше) забутих житомирян», – каже Геннадій Махорін. – Наголошую, продовжує свою розповідь дослідник, – що це люди із різних епох, різного соціального походження, різних національностей та релігійних сповідань, але спільним знаменником їх життєвого шляху є належність до історії нашого міста». Тут і священник Свято –Михайлівського собору Костянтин Шепченко, який жив у нашому місті наприкінці ХІХ століття. Відомий факт, який висвітлений у новій книжці Г.Л.Махоріна, стосується освячення обряду вінчання академіка В.І.Лиського, який якраз і проводив священник Констянтин Шепченко. Інший приклад – постать Абрама Яковича Черкеза – видатного, але мало відомого, як конструктора авіаційних двигунів найкращих радянських літаків-винищувачів сімейства «ЛА» (лавочкіни) у період Другої світової війни. У Житомирі також мало хто знає про цю людину. Ще менше житомирян знають про видатного (навіть про найвидатнішого) українського дипломата часів УНР ( 1918-1921 рр) Яна Токаржевського-Карашевича, який свого часу жив у Житомирі, навчався і закінчив Першу чоловічу гімназію у нашому місті. Людина, за всіма мірками, відома у багатьох країнах світу, не лише, як відмінний дипломат, але й потужний громадський діяч епохи Другої Речі Посполитої, а згодом, вже по завершенні Другої світової війни, ще й як активний діяч Антибільшовицького блоку народів. Ще раз про Генріха Олішкевича, відомого житомирського скульптора, про не менш відомого архітектора Мечислава Лібровича розповідає Геннадій Махорін у своєму новому, науково-популярному нарисі, який за тиждень –два побачить світ. Про низку подій-фактів, які згадує у своїй новій книзі Г.Л.Махорін, житомиряни зможуть дізнатися чи не вперше, адже досі про подорож на байдарках із Житомира до Севастополя мало хто згадував. Те ж саме стосується діяльності так званого «нічного санаторія», який працював у нічний час на базі колишньої житомирської водолікарні. Проект трамвайного руху між Житомиром та Києвом (вздовж шосейки Брест-Литовського тракту (нині ділянки траси Київ-Чоп) чули дуже небагато житомирян, а Г.Л.Махорін розповідає про задум, роботу над проектуванням унікальної для усього світу трамвайної лінії, яку не встигли побудувати лише через одну причину – через війну, яка розпочалася у 1914 році і відома, як Перша світова війна. А скільки нових деталей та досі невідомих фактів Геннадій Махорін приводить у новій своїй книзі щодо біографій скульптора Антона Мадейського, художника Адама Турчинського, факту обряду хрещення у костелі святої Софії видатного англійського письменника Джозефа Конрада.
Словом, кожна сторінка нової книги про Житомир, як унікальне місто, про історію якого багато його мешканців справді мало що знають, для читача стане справжньою знахідкою. А читання чи хоча б поверхове ознайомлення із її змістом, із іменами, постатями, світлинами стане не лише формою чудового відпочинку, але й потужним вкладом у формування житомирян, як українців-патріотів, як громадян світової цивілізації, як достойників і як гідних свого минулого нащадків. Втім, аби це сталося, треба слідкувати за перебігом подій у нашому місті особливо у часи відзначення чергового дня народження Житомира, коли очікується проведення презентації книжки Геннадія Махоріна.
Кожен, хто зможе чи постарається прибути на побачення із автором –краєзнавцем, отримає багато цікавої інформації, отримає неабияке задоволення і навіть зможе придбати розповідь про «унікальний Житомир» із автографом автора.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації