У той час, як поранені військові у Радомишлі змушені платити за своє лікування, а житомирські актори академічних театрів виживають на мінімальну зарплату, голова Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко звітує про «цікаву зустріч» з актором Остапом Ступкою. Говорили, мовляв, про «перспективи українського кінематографа», патріотичне кіно і навіть майбутні «якісні проєкти». Та от питання: чи справді це пріоритет у воєнний час — і чому саме цей актор?
Кіно в голові, коли в лікарнях бракує коштів
Заява Бунечка про важливість розвитку національного кінематографа — начебто звучить правильно: культура — це також фронт. Але як на тлі цього виглядає ситуація, коли військові, що захищають нашу державу, лікуються за власні гроші у Житомирській області?
Ще гостріше контраст відчувається, коли згадати, що актори двох академічних театрів Житомира працюють буквально за копійки. У той час як середня зарплата чиновника в обласній адміністрації перевищує 20 тисяч гривень, більшість артистів ледь дотягують до 8 тисяч. І от за цих умов начальник ОВА говорить про перспективи виробництва нових кінопроєктів. На яких ресурсах і для кого — питання риторичне.
Остап Ступка: герой патріотичного кіно чи символ безкарності?
Не менш дивним виглядає й сам вибір гостя. Остап Ступка — відомий український актор, та останнім часом його ім’я частіше з’являється у кримінальних хроніках, ніж у культурному контексті.
Нагадаємо: 4 квітня 2023 року Ступка, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння (1,62 проміле), спричинив ДТП у Києві, внаслідок якого постраждала людина. У жовтні Голосіївський райсуд засудив актора до трьох років обмеження волі, позбавивши водійських прав. Але прокуратура вважає це рішення надто м’яким і добивається реального ув’язнення строком на три роки.
Це вже не перша «п’яна історія» за участю Ступки — у публічному просторі його неодноразово фіксували в аналогічних ситуаціях. Зараз він перебуває під нічним домашнім арештом. Щоправда, з’явитися на останнє засідання суду він чомусь не зміг — поліція отримала доручення доставити його примусово.
Замість того, щоб бути в суді, Остап Ступка вільно їздить регіонами та обговорює культурні перспективи? Складається враження, що Житомирська область стає майданчиком для «відсидки без тюрми».
Скандальні ролі і культурна амнезія
Додаткове питання викликає й сам творчий бекграунд актора. В українському інформаційному просторі активно згадується його участь у стрічці «Ми з майбутнього 2», де він зіграв командира УПА. Фільм набув скандальної слави через відверто провокаційне трактування історії, розпалювання міжнаціональної ворожнечі та фактичну дискредитацію українського визвольного руху. Міністерство культури і туризму офіційно не рекомендувало фільм до показу в Україні.
Тож питання: це саме та людина, з якою в області хочуть говорити про патріотичне кіно?
«Культура» для картинки?
Риторика, яку нині використовує Віталій Бунечко — правильна за формою, але вкрай сумнівна за змістом. Можна скільки завгодно говорити про формування ідентичності, культуру як зброю та важливість національного кіно. Але коли ці розмови ведуться:
- з актором, який уникає суду за п’яну ДТП,
- коли інші діячі культури в області виживають за межею бідності,
- коли поранені захисники змушені платити за лікування —
це викликає не віру, а обурення та недовіру.
Хто кого використовує?
Залишається відкритим питання: чи то Остап Ступка використовує адміністрацію області, щоб уникнути суспільного тиску й демонструвати свою «активну громадську позицію», чи то місцеві чиновники намагаються підняти власний імідж, причепившись до гучного прізвища. У будь-якому разі — це маніпуляція, яка шкодить справжній культурі.
Культура — це не прикриття, не фотосесія, не піар. Це — системна робота, яка вимагає чесності, відповідальності та гідних людей. А Житомирська область, здається, все частіше перетворюється на майданчик культурного фарсу.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації
