Про це повідомив сам Віталій Мельничук Vitaliy Melnychuk на власній сторінці в соціальній мережі «Фейсбук»:
Я став «жертвою сучасних технологій».
В суботу вранці виїхав маршрутом Киів-Біла Церква до міста Липовець (Вінницька область) віддати останню шану нашому племіннику Віктору Оцабері. В Білій Церкві до мене приєдналась племінниця Тетяна Крутовусова.
Їхав за Навігатором.
За кілька кілометрів до міста Погребище біля села Старостинці був невеликий спуск (місцевість там вже трошки горбиста). Вкінці цього спуску Т- подібне перехрестя. За нашою «доброю традицією» жодних вказівників напрямку «Погребище», куди мені треба їхати, немає, як і вказівника в іншому напрямку теж немає.
Але ж я їду за Навігатором, чим себе і заспокоюю.
Зʼізджаю з того спуску ближче до Т-перехрестя, але ж не знаю куди їхати, де Погребище, зліва воно чи з справа. Та й спереду прямо ніякого попереджувального знаку (там зліва метрів десять, як потім я побачив – щось стояло).
От я секунду думаю – куди їхати – направо чи наліво. І звісно ж, правим оком дивлюсь на навігатор. Бо лише він все і знає!!!
А він показує -«їдь, друже, прямо – Вперед їдь!»
От і я поїхав вперед. А там відкіс, крутий спуск висотою метрів два чи більше. А в кінці – ґрунтова дорога, а за нею зоране поле.
Я кулею пролетів земельним відкосом вниз, переїхав нижню ґрунтову дорогу і різко застряв в мʼякій вологій польовій землі, Тойота машина важка. Спрацювали подушки безпеки, вистрибнули із своїх схованок. Але мій ніс до руля долетів швидше, ніж відкрились подушки. Як потім зʼясувалось на кілька мілісекунд. Удар, щось десь в носі порвалось, біль, кров… Добре, що моя племінниця Тетяна постраждала менше…
Хлопець на імʼя Станіслав (Стас) із Старостинців, який зупинився, коли нам довелось просити допомоги, відвіз мене в лікарню Швидкої допомоги в Погребищах, допоміг з машиною, витягнув і поставив в себе.
В лікарні мені зробили негайну операцію, поставили скоби, зробили Ренген, поклали в реанімацію, капали, кололи та інше. Переломів і забоїв крім носа немає. Робили все чітко і професійно. Велика вдячність!
Пізно ввечері в суботу мене привезли в Київ. Тут в клініці «Імпульс» продовжую – завершую лікування.
Сьогодні в кінці другої половини дня почуваю себе добре. Всі лікарі в один голос сказали що в Погребищі мені на Швидкій все правильно зробили. Але завтра мене ще подивиться лікар ЛОР-хірург, можливо щось десь «поправить» на основі детальних знімків КаТе носа.
Тому завтра я не зможу взяти участі у зустрічі з Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Сподіваюсь, колеги зможуть донести до Голови ВРУ наші основні меседжі.
Водночас, я твердо знаю, що зможу вести Збори народних депутатів першого скликання 21 січня.
І останнє. Так чому ж Навігатор так себе повів? Показав не наліво, що було б вірно, а вперед.
Той хто їздить – знає, що Навігатор на нових маршрутах (а для мене це був новий маршрут, раніше я їхав іншим) реагує із запізненням. А тут ще місцевість горбиста – Поділля, село – інтернет поганий. То він (Навігатор) зовсім пізно дав свій сигнал. І тих трьох- чотирьох секунд, яких не вистачило, було достатньо, щоб я скерував автомобіль прямо на високий зріз дороги.
Але ж Навігатор мене із всією впевненістю туди вів! В Суд подавати?
Не довіряймо себе повністю технологіям, довіряймо своїм очам, вухам, розуму, досвіду!
До зустрічі на Зборах, колеги!
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації