Складна ситуація в клубі з Житомирської області: Дмитро Костюк відверто розповів «УФ», що призвело до імовірного зриву дебюту ПФК Звягель у Першій лізі.
ПФК Звягель за спортивним принципом заслужив підвищення в класі й зараз мав би дебютувати в Першій лізі. Проте, як виявилося, з імовірністю в 99% цей клуб не візьме участі в сезоні 2024/25 взагалі!
Чому так вийшло? Що буде далі? Яка доля гравців і тренерського штабу на чолі з Юрієм Віртом? На ці питання сайту «Український футбол» відповів народний депутат України, президент ПФК Звягель Дмитро Костюк.
«ПФК Звягель — клуб, який представляє однойменне місто, – більше не може грати в цьому місті»
– Пане Дмитре, якщо чесно, почути новину про ПФК Звягель було і прикро, і несподівано – адже команда щойно підвищилася в класі та мала амбітні плани розвитку. Що до цього спричинило?
– Ми до кінця боролися і ще залишаємо надію, що зможемо зіграти цього сезону в Першій лізі, але шанси наші примарні і я не бачу сенсу приховувати це від наших гравців, тренерів, персоналу, вболівальників. Сьогодні ми провели командну зустріч, я розповів всім про справи в клубі, з кожним розрахувались наперед, так як боргів у нас ніколи і не існувало, потиснули руки і дозволили гравцям шукати собі нові команди.
Якщо тягнути з рішенням і починати сезон без розуміння того, що зможемо дограти його до кінця, можемо “підкласти свиню” і нашим гравцям, і нашим суперникам по лізі.
Дмитро Костюк, фото: ПФК Звягель
– Що стало причиною такого рішення?
– Так сталося, що ПФК Звягель — клуб, який представляє однойменне місто, – більше не може грати в цьому місті. Не вдалося вирішити питання акредитації місцевого стадіону і далі немає часу чекати вирішення цього питання.
По-перше, футбол існує для вболівальників і без них він не має сенсу. По-друге, неможливість грати вдома породжує серйозні фінансові виклики. Коли кожен матч команди виїзний — потрібні суттєво більші вливання, це питання оренди житла для команди, оренди стадіону, тренувальних полів, харчування тощо.
І з іншого боку, якщо команда що представляє один регіон, живе в іншому — знайти спонсорів для такої команди надзвичайно складно. Підписати гравців так само складно, коли ми не можемо відповісти на питання, де будемо завтра жити, в кожного свої сім’ї і бажання бути якнайближче до них.
– Чому для матчів Першої ліги УАФ відмовилася акредитувати звягельський стадіон “Авангард”?
– До стадіону є ряд зауважень, що, звісно, не дивно, його востаннє ремонтували майже 20 років тому. Стадіон муніципальний, ним розпоряджається міська влада. З самого початку нашого існування як професійного футбольного клубу, два роки тому, ми зверталися до вищого керівництва міста з проханням вирішити одну доволі невеличку, але вкрай суттєву проблему. Нас уже тоді попереджували в Федерації, що, не вирішивши її, стадіон “Авангард” не зможе приймати матчі високого рівня.
Справа в тому, що умовно учасників матчу можна поділити на три групи: команда-господар, гостьова команда і бригада арбітрів. Кожній з цих груп мають бути забезпечені на території стадіону роздягальня, душ і туалет. На стадіоні в Звягелі роздягалень всього дві, а душова і туалет взагалі по-одному.
«Команду просто “вижили” з міста. І самі нічого не зроблять, і іншим не дають»
– А звягельська громадськість, вболівальники, боролися за виправлення цієї ситуації?
– На останніх двох наших домашніх матчах в Другій лізі минулого сезону ініціативна група вболівальників збирала підписи з проханням до міської влади вирішити проблему. У відповідь депутати відмовили, посилаючись на війну (дивно, як вона їм раніше не заважала освоювати сотні мільйонів). Хоча питання не потребує великих інвестицій і вирішується звичайними так званими “вагончиками”, які коштують дешевше одного вуличного громадського туалету, який за бюджетні кошти поставили на стадіоні буквально декілька місяців тому.
– Якою є позиція місцевої влади?
– Мерія пішла ще далі… пройшлась по всіх зауваженнях УАФ, які були не обов’язкові до виконання, “намалювала” кошторис виконання робіт в понад 20 мільйонів гривень і розтиражувала по всіх підконтрольних ЗМІ цинічну брехню про те, як футбольний клуб як, вибачте, “останні скоти” під час війни вимагає виділити 20 мільйонів на стадіон замість підтримки військових.
На моє прохання до міського голови не виділяти нічого, лише дати дозволи, щоб ми могли провести необхідні роботи за власні приватні кошти, скажімо так м’яко, ентузіазму виявлено не було.
Команду просто “вижили” з міста. І самі нічого не зроблять, і іншим не дають.
– Тобто, якщо ми правильно розуміємо, проблема зі стадіоном «Авангард» – не нова?
– Ми просили вирішити цю проблему 2 роки! Жодного разу, як би скрутно не було, не зверталися по допомогу з бюджету для команди, все робили своїми силами, податків сплатили до місцевого бюджету більше, ніж ті туалети і душові коштують, але прохання ігнорується.
За ці два роки, воєнні роки, міська влада розпоряджалась мільярдним бюджетом завдяки військовому пдфо. Понад 200 мільйонів гривень “закатали” в асфальт, на десятки мільйонів наробили ремонтів розважальних закладів, повідкривали туристичні центри у військовому місті у воєнний час, за 4 мільйони хотіли придбати скло, що мало створити новий “туристичний магніт” з провалля. Одним словом, міська влада очевидно була далека від відчуття війни.
Найбезглуздіше, що за декілька десятків мільйонів зробили дорогу біля стадіону, ще за декілька мільйонів огорожу на стадіоні, туалет поставили громадський за півтора мільйони. Тільки для кого це все, якщо в місті не буде команди, бо зробити умови для футболістів – не зробили!? Причому, в нас крім професійної команди грають команди аматорські, грають дитячі колективи на всеукраїнському рівні. Багато команд звісно хлопців і вже аж три команди дівчат. І всі стикаються з тією ж проблемою.
«Знайти додаткові джерела фінансування для клубу не вдалося, тож ми з Віртом вирішили чесно і своєчасно все розповісти»
– Невже перед Першою лігою до клубу не збільшилося уваги потенційних інвесторів? Зазвичай підвищення в класі привертає увагу…
– Знайти додаткові джерела фінансування для клубу в таких важких для нас умовах, коли команда залишилася без дому, нам досі не вдалося. Зважаючи на дату в календарі, далі залишилося зовсім обмаль часу, тому ми разом з головним тренером Юрієм Віртом вирішили, що чесно буде розповісти про наші проблеми і можливість зняття з чемпіонату до його старту, щоб всі працівники клубу мали можливість знайти собі нову роботу.
Звісно, ми шукали й шукаємо нових спонсорів. Але, погодьтеся, вимушений переїзд і гра в чужому місті цьому не посприяють.
– Чи не виникало думки продовжити виступи в Другій лізі, якщо Перша за нинішніх обставин недоступна фінансово? Хай би ваше місце зайняв наступний клуб, який має на це право…
– Безперечно. Але є важливий нюанс. У нас підібрався сильний склад: Вірт, помічники, більше половини гравців… очевидно, вони не захочуть грати в Другій лізі.
А проблема стадіону – вона залишається і в Другій лізі. А зараз в УАФ стали суворіше ставитися до атестації спортивних споруд (приклад – недопущення стадіону ФК Минай), за таких умов наш стадіон і для Другої ліги не підійде. На жаль.
Я про варіант «грати місцевими» серйозно думав. Але чим це допоможе у плані фінансової економії, якщо всіх місцевих треба кудись вести, селити і грати в іншому місті?
– ПФК Звягель подавав якісь документи в ПФЛ? Про що в них буде йтися – остаточне зняття чи прохання про призупинку виступів, за зразком інших клубів?
– Не подавав, декілька днів почекаємо чуда у вигляді додаткових спонсорів. А як подамо, то це буде саме призупинення – ми обов’язково хочемо зберегти професіональний футбол у рідному місті.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації