Після 24 лютого 2022 року відбулося суттєве покращення румунсько-українських відносин
«Теперішні відносини з Україною є одними з найтісніших…»
Юрій Єхануров, обіймаючи посаду міністра оборони та прем’єр-міністра України (2005-2006 рр.), заявляв, що головна загроза українській державі – це Румунія. Саме ця заява і стала початком погіршення румунсько-українських відносин. Про це сказав колишній радник президента Румунії зі стратегічних питань, безпеки і зовнішньої політики та президент Центру запобігання і раннього попередження конфліктів Юліан Кіфу в інтерв’ю «Главкому».
На думку фахівця, нинішній стан румунсько-українських відносин не можна порівнювати з тим, що було років десять тому. Тоді відносини розвивались досить неквапливо і в той же час не в тому напрямку. «Досить пригадати вашого тодішнього міністра оборони, а потім і прем’єр-міністра Єханурова, який заявив, що головна загроза українській державі – це Румунія. З одного боку, я був злий, а з іншого – гордий: «Гаразд, якщо Україна вважає, що ми є для неї більшою загрозою ніж Росія, то це щось означає». Але насправді це був розрив наших відносин», – зауважив Кіфу.
За його словами, переломний момент у відносинах Києва й Бухареста розпочався ще в 2005 році після Помаранчевої революції, в часи роботи комісії Бесеску-Ющенко. Наступна спроба була після анексії Криму в 2014 році і характеризувалась періодичними невеликими злетами і падіннями. Але це не порівняти з тим, що спостерігається після 24 лютого 2022 року, коли відбулось суттєве покращення цих відносин. «Найкращим підтвердженням цього є та допомога, яку Румунія надавала і продовжує надавати Україні. По-перше, тут слід згадати те, що Румунія прийняла понад 1,2 млн українських біженців. При цьому тоді не тільки наш уряд вирішив зробити щось для українців, а й звичайні румунські громадяни. І це свідчить про реальний стан відносин між нашими народами сьогодні», – наголосив експерт.
На його переконання, значною була й військова допомога Румунії. «Хоча до наших громадян було трохи важко донести те, який саме рівень підтримки Україна отримала від Румунії. Адже наша влада притримувалась політики нерозголошення даних про військову допомогу та всього, що з нею пов’язано. Тим не менш, в березні 2023 року, згідно з опитуваннями, 65% румунів «знали», що ми постачаємо зброю в Україну, хоча влада формально не комунікувала з ними щодо цього», – зазначив Кіфу.
Ще одним важливим моментом він назвав підтримку України, а також Республіки Молдова під час блекауту, який відбувся після атак на лінії розподілу електроенергії у 2022 році. «Нещодавно ми погодили передачу вам однієї з наших систем Patriot. Це дуже важливо для вашої енергетичної системи, адже чим більше у вас систем ППО, тим краще ви можете захистити ваші енергогенеруючі об’єкти», – підкреслив колишній радник президента Румунії.
Крім того, великим досягненням для румунів була допомога Києву в експорті зерна. «Зокрема, нам вдалось побудувати морський коридор з Одеси до Туреччини через наші територіальні води. Ще одна велика справа – збільшення експорту українських товарів через румунську територію, що, в свою чергу, змусило нас відкривати нові прикордонні переходи та розширювати транскордонне співробітництво», – сказав Кіфу.
Він також звернув увагу на те, що в Румунії було менше фермерських протестів, ніж у Польщі, у чому Кіфу вбачає заслугу місцевої влади.
Також колишній радник президента Румунії прокоментував зустріч президента Зеленського в Бухаресті з румунським колегою Клаусом Йоганнісом у жовтні минулого року. Тоді у спільній заяві глави держав констатували, що поділяють бачення відносин між Україною та Румунією як стратегічного партнерства.
«У нашому випадку стратегічне партнерство має три рівні. Перший стратегічний рівень – це безпека і оборона. Другий – економіка, енергетика, торгівля та фінанси. І третій – це культура, освіта, дослідницька робота тощо. Обов’язковим для стратегічного партнерства є проведення кожних пів року зустрічей у форматі «два плюс два» (механізм діалогу між міністерствами оборони та закордонних справ двох країн – «Главком») на першому рівні. Саме таким чином Румунія розвиває стратегічне партнерство з кожним зі своїх партнерів. Ще однією ознакою стратегічного партнерства є спільні засідання уряду, де безпосередньо вирішуються всі двосторонні питання», – пояснив Кіфу.
До слова, Румунія сьогодні має ще низку стратегічних партнерств, зокрема зі США, НАТО та ЄС, а також на системі стратегічного партнерства з іншими країнами, такими як Великобританія, Польща, Туреччина та ін. Однак Кіфу зазначив, що теперішні відносини з Україною є одними з найтісніших серед тих, які Румунія розвиває з третьою країною. «Через деякий час, до речі, має бути підписаний документ про стратегічне партнерство, який конкретно фіксуватиме те, що ми вже зробили, робимо і збираємося робити», – сказав фахівець.
Нагадаємо, що нещодавно кілька країн-партнерів України, зокрема Нідерланди та Румунія, анонсували надання Україні додаткових систем ППО Patriot. Після виконання партнерами своїх обіцянок загалом Україна матиме сім таких систем протиповітряної оборони.
До слова, на військовій базі у Румунії практично усе готово для того, аби українські пілоти розпочали тренування.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації