В Берліні продовжується конференція «Із післявоєнного відновлення України». Не будемо тут дискутувати “треба-не треба, вчасно чи ні”, бо мова йтиме про інше. Про цікаву тезу однієї із ключових виступаючих.
“Якість лідерства в Києві має відображати чесність, єдність і демократичні цінності, які представляють справжній відрив від пострадянського минулого, відрив, якого прагне Україна, якого прагне народ України.
Тож це головне, що, на мою думку, ми повинні взяти з цієї конференції”.
Пенні Пріцкер – Спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України.
10 червня 2024 року. Берлін
Довідково: Пенні Пріцкер – внучка українського єврея із села Великі Пріцьки Обухівського району (село 90 км від Києва) який емігрував до США та заклав, разом з сином Ніколасом, батьком Пенні, один з найвідоміших фінансових кланів Америки. У 2009 році Forbes назвав Пенні однією зі 100 найвпливовіших жінок у світі. Чиказька сім’я Пріцкер — одна з найбагатших в Америці. Сьогодні Пенні Пріцкер, яка до цього була Міністеркою торгівлі США, – Спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України.
Щодо тези пані Пенні Пріцкер. Все так. Тільки слова «пострадянського минулого» варто було б замінити на правильні слова, а саме не «пострадянського минулого», а «ПОСТРОСІЙСЬКОГО минулого». Бо СРСР – був однією із форм Російської імперії, як, наприклад, зараз РФ.
Московське царство, Російська імперія, Радянський Союз, тепер Російська Федерація… Імперія Зла, як би вона себе не йменувала, завжди прагнула знищити українську державність, українську націю, нашу ідентичність. А за час панування Імперії над українським народом метастази Російської імперії зла дуже глибоко увійшли у нас як в державну систему управління, яка сьогодні дуже схожа на російську, так і в менталітет людей.
Не змінимо цього – нічого доброго зробити не зможемо, ні сьогодні, ні після Перемоги. Тут я погоджуюсь із пані Пріцкер
На фото – емблема Конференції в Берліні.
Автор: Віталій Мельничук Vitaliy Melnychuk
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації