росія несе шалені втрати і у Вовчанську і біля Липців: на двох клаптиках Харківської області, які так і не стали плацдармами для просування окупантів.
Воєнкор ТСН.Тижня Андрій Цаплієнко повернувся звідти з несподіваними враженнями і щодо і можливого контрнаступу, і експерименту, на який пішли в ЗСУ. Андрію вдалося побачити те, чого ніхто ще не знімав: перший підрозділ із мобілізованих ув’язнених! Вони здивували його мотивацією.
Збройні Сили тут гостро відчувають брак людей. Тому, ймовірно, саме на Харківщині українська армія незабаром випробує в бою свій новий ресурс. У 92-й бригаді створили так званий спеціалізований батальйон, сформований з колишніх ув’язнених, які висловили бажання піти на фронт і закрити собою Україну.
Далеко не всі категорії засуджених можуть піти на фронт. Владислав Кугук опинився за гратами через те, що скоїв тяжку автомобільну аварію. Переконує, що в ув’язнених більше мотивації стати ефективними штурмовиками.
“Я вам скажу, що ув’язнені – це ті люди, які перебороли свій страх, які навчаються на своїх помилках, зі своїм досвідом, можна сказати”, – каже колишній засуджений, командир взводу Владислав Кугук.
Цей батальйон ще не був на передовій. Перед тим засуджені мають пройти тактичну та медичну підготовку. Її рівень такий самий, як і у звичайних рекрутів. А мотивації в цих людей стовідсотково набагато більше, аніж у виловлених ТЦК ухилянтів.
Вибір – піти на фронт – зробили в колонії різні люди. Серед них і засуджені з тривалими відсидками. Так званий професійний криміналітет.
“Багато років я в тюрмі просидів, більше, ніж прожив. Провів у тюрмі, хорошого немає нічого”, – зазначає ексзасуджений боєць Володимир Кириченко, який провів у в’язниці 23 роки зі своїх 41.
Володимир Кириченко був професійним “щипачем” – кишеньковим злодієм. Міг за годину витягнути пару десятків мобільних телефонів. Каже, лише зараз, втративши пів життя за гратами, зрозумів цінність свободи. Як і сотні інших ув’язнених, у яких з’явився шанс заслужити цю свободу на передовій.
“Люди йдуть, йдуть, і йдуть. Буде далі, і багато хто піде. Ми будемо захищати свою рідну землю”, – зазначає він.
Кількість таких спецдобровольців насправді буде залежати від того, чи покаже цей батальйон свою ефективність в реальному бою. І це станеться вже незабаром – бо контрнаступ вимагає не лише більше зброї, а й, безумовно, тих, хто має нею гнати ворога з рідної землі.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації