У Житомирі попрощалися із двома захисниками України — Максимом Радецьким та Сергієм Янушевським. Максим загинув у січні 2025 року на Донеччині, а додому повернувся на щиті через рік і сім місяців. Сергій помер 14 серпня 2026 року від поранень, отриманих під час захисту України.
Про це повідомила пресслужба Житомирської міської ради.
Прощання з Максимом Радецьким
У Житомирі 21 серпня провели в останню путь захисника Максима Радецького. Лише через рік і сім місяців Герой на щиті повернувся до рідного Житомира. Про це написали на сторінці Житомирської міської ради у мережі Facebook.
Максим Радецький народився 12 січня 1981 року. Дитинство та юність чоловіка минули у Житомирі. Навчався у міській загальноосвітній школі №33, нині — ліцей №33.
У 1996 році Максим вступив до професійно-технічного училища №6 у Житомирі. Через три роки закінчив навчання, здобувши повну загальну середню освіту та кваліфікацію машиніста крана — кранівника з управління баштовими самохідними кранами 4-го розряду.
Після навчання проходив строкову військову службу. Після повернення до цивільного життя працював у сфері торгівлі.
«Максим був людиною, для якої родина завжди мала особливе значення. Він дуже турбувався про свою маму, був люблячим і дбайливим сином. Для сестри був хорошим і надійним братом, а для племінниці — добрим та ніжним дядьком. Рідні завжди могли розраховувати на його підтримку», — повідомили в міськраді.
Чоловік захоплювався рідкісними та незвичайними речами — старовинними книгами, монетами та іншими предметами, які мали власну історію. Також любив риболовлю, під час якої проводив час на природі.
У вересні 2024 року Максим Радецький став на захист України.
25 січня 2025 року військовослужбовець загинув унаслідок мінометного обстрілу російських військ поблизу населеного пункту Андріївка на Донеччині.
Через рік і сім місяців Максим Радецький повернувся до рідного Житомира на щиті.
Світла пам’ять і вічна слава Герою!
Прощання із Сергієм Янушевським
14 серпня 2026 року перестало битися серце захисника України, військовослужбовця Янушевського Сергія, написала пресслужба Житомирської міської ради.
Сергій Янушевський народився 31 січня 1969 року в селі Горбулів Черняхівської селищної територіальної громади Житомрського району.
У 1986 році закінчив Горбулівську середню школу, а наступного року був призваний на строкову військову службу. Після її завершення здобув професійну освіту у СПТУ №8 Житомира.
У 1990 році Сергій Янушевський розпочав працювати на підприємстві «Хімволокно». Із ним чоловік пов’язав понад 30 років свого життя. Сергій працював апаратником формування хімічного волокна. За сумлінну працю неодноразово отримував грамоти, подяки та відзнаки від керівництва підприємства. Його також заносили на Дошку пошани як найкращого працівника кварталу. Чоловік мав посвідчення ветерана праці.
Найбільше значення для Сергія мала родина. На підприємстві він зустрів майбутню дружину. Разом вони прожили 35 років, виховували сина та будували дім.
«Сергій Юрійович був Людиною працьовитою, відповідальною, спокійною та відданою своїй справі, на нього завжди можна було покластися, доручити будь-яку справу. Для дружини Сергій був люблячим і турботливим чоловіком, для сина — надійним батьком, прикладом доброти, стриманості та людяності. Він був ввічливим, виваженим, добрим і щирим», — йдеться у дописі міськради.
У вільний час Сергій любив спорт, особливо футбол. Його найбільшим захопленням була риболовля.
6 січня 2023 року Сергій Янушевський став до лав Захисників України у складі 31-ї окремої механізованої бригади. Брав участь у бойових діях та захищав Україну від російської агресії.
Сергій мав статус учасника бойових дій. Його нагородили медаллю «Ветеран війни — учасник бойових дій» та почесним нагрудним знаком командувача військ оперативного призначення «Північ» Сухопутних військ ЗСУ — медаллю «За сумлінну службу».
14 серпня 2026 року серце захисника зупинилося. Поранення, отримані під час захисту України, виявилися несумісними з життям.
Світла пам’ять і вічна слава Воїну-Захиснику України!
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації