Голова правління НБУ Андрій Пишний пафосно презентував нову банкноту номіналом 2000 гривень із портретом Василя Стуса.
Без сумніву, Василь Стус заслуговує бути на українських грошах. Але є одна проблема. Коли НБУ випускає банкноту нового, ще більшого номіналу, це не лише про дизайн чи вшанування історичної постаті. Це ще й економічний сигнал.
У 2006 році Україна отримала купюру номіналом 500 гривень. Через 13 років — у 2019 році — з’явилася банкнота номіналом 1000 гривень. Минуло лише 7 років — і Національний банк уже презентує купюру у 2000 гривень. Інтервал між появою нових найбільших номіналів скоротився майже вдвічі. Офіційне пояснення НБУ — змінилася структура готівкового обігу. В обігу вже майже 970 млрд гривень готівки проти близько 390 млрд у 2019 році, а банкноти номіналом 1000 гривень становлять понад половину вартості всієї готівки.
Як за цей час змінилися ціни. На початку 2022 року літр бензину А-95 коштував близько 31 гривні. Сьогодні — майже 75 гривень. Зростання — приблизно 141%. Десяток яєць коштував близько 40 гривень. Сьогодні — близько 60 гривень. Це майже 50% зростання. Електроенергія для населення коштувала 1,44 грн за кВт·год. Сьогодні — 4,32 грн за кВт·год. Зростання — 200%.Це прості, але переконливі показники реальної інфляції

Якщо пригадати використання російського шрифта на банкноті та відсутність дверей на будівлі ДонНУ, про якІ встигли написати у соцмережах, появу Українського інституту національної пам’яті на підтанцовці у Андрія Пишного, стає зрозумілим, що ми маємо справу з піар-акцією.
Відтак нова банкнота ризикує стати не лише символом пам’яті Василя Стуса, а фактором інфляції. Хотілося б, щоб Василь Стус став символом сильної української держави та сильної гривні. Натомість його портрет з’являється на банкноті, потреба в якій виникла значно швидше, ніж у попередньому циклі появи нових максимальних номіналів.
Головна функція голови Національного банку — не презентувати нові монети чи банкноти, а забезпечувати стабільність національної валюти та стримувати інфляцію. Коли за сім років країна переходить від максимальної купюри у 1000 гривень до необхідності випускати банкноту номіналом 2000 гривень, це не привід для урочистої презентації. Це привід поставити поцікавитися про результати роботи керівництва Національного банку.
Поява такої банкноти є свідченням провалу грошово-кредитної політики останніх років і професійної неспроможності її нинішнього керівництва. Якщо Андрій Пишний вважає випуск 2000-гривневої купюри своїм досягненням, то я вважаю це одним із символів девальвації гривні. Звісно, з патріотичним присмаком.
Найкращим вшануванням пам’яті Василя Стуса була б не нова купюра з його портретом, а сильна гривня, яка не потребує дедалі більших номіналів.
Євген Магда кандидат політичних наук, директор Інституту світової політики
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city


«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації


