Полярник Олексій Мельничук із Житомирщини завершив річну роботу у складі 30-ї Української антарктичної експедиції та повернувся додому. На станції “Академік Вернадський” він проводив метеорологічні дослідження, що є частиною міжнародних програм із вивчення клімату. В інтерв’ю Суспільному науковець розповів про досвід життя в Антарктиці, виклики експедиції та плани на майбутнє.
“Цей досвід розширює світогляд”
За словами Олексія Мельничука, рік роботи в Антарктиці суттєво вплинув на нього.
“Безумовно, такий досвід змінює людину. Новий вид діяльності, нове коло спілкування, нове місце перебування — усе це має позитивний вплив на подальший розвиток людини, розширює світогляд, покращує інтелект і додає життєвого досвіду”, — сказав полярник.
Олексій Мельничук на станції “Академік Вернадський”. Фото надав Олексій Мельничук
“Запам’яталося все — це спільна справа”
Найбільш яскраві враження від експедиції, за словами полярника, складно звести до чогось одного, адже досвід роботи в Антарктиці він сприймає як цілісний.
“Хоча кожен на станції “Академік Вернадський” працює у своєму напрямі, це лише частина великої спільної наукової роботи у прямому контакті з природою Антарктиди. Тож ми маємо справу з різними, але невід’ємними частинами одного цілого — колективної і всеохоплюючої роботи з дослідження крижаного континенту”, — розповів Олексій Мельничук.
Думки про дім — постійно поруч
Попри захопливу роботу, думки про рідних не залишали.
“Про свій дім і своїх рідних неможливо забути. Хвилювання за них і нашу країну не залишає тебе ніколи. Тож природньо, що бажання швидше їх побачити і хоч чимось допомогти, завжди із тобою. Але розумієш, що це можливо лише після вирішення тих задач, які потрібно виконати тут”, — сказав Олексій Мельничук.
Олексій Мельничук . Фото надав Олексій Мельничук
Внесок у світову науку
За словами полярника, метеорологічні спостереження українських учених на станції “Академік Вернадський” є частиною глобальних досліджень атмосфери.
“Метеорологічні спостереження українських вчених є невід’ємною складовою міжнародної програми з вивчення атмосфери нашої планети. Я сподіваюся, що і моя діяльність доповнить загальні знання у напрямку вивчення змін клімату, що мають місце, а також причин, що їх викликають. Вірю, що це допоможе людству протидіяти можливим негативним наслідкам таких змін”, — пояснив Олексій.
Олексій Мельничук на станції “Академік Вернадський”, січень 2026 року. Національний антарктичний науковий центр
Повернення додому
Повернення додому для Олексія Мельничука — це передусім можливість знову опинитися поруч із рідними та близькими людьми.
“Для мене це означає з’єднання з рідними і дорогими для мене людьми. І тут швидше мова йде не про думки, а про почуття радості і любові, що не дивно після понад року розлуки”, — сказав полярник з Житомирщини.
Антарктика не відпускає
Олексій Мельничук планує продовжувати наукову й педагогічну діяльність і не виключає нових експедицій.
“Антарктика — це таке місце, що забирає твоє серце назавжди, залишаючи на заміну нескінченні спогади і смуток за нею. Тож, звісно, що бажання бачити її знову у мене є. А чи трапиться така нагода ще раз, покаже час”, — сказав Олексій Мельничук.
Олексій Мельничук (ліворуч). 4 квітня 2026 року. Національний антарктичний науковий центр/Олександр Заклецький
За інформацією Національного антарктичного наукового центру, шлях з Антарктики тривав понад тиждень.
“Спершу наше судно “Ноосфера” доправило команду до чилійського порту Пунта-Аренас. Потім літаками експедиція дісталася Варшави, а звідти автобусом — України”, — йдеться у дописі.
Повернення 30 Української антарктичної експедиції додому, 4 квітня 2026 року. Національний антарктичний науковий центр/Олександр Заклецький
“Команда повністю виконала свою місію в Антарктиці. Ми забезпечили як безперервну роботу станції та проведення досліджень, так і міжнародне представництво України в найвіддаленішому куточку світу”, — відзначив керівник 30-ї УАЕ Олександр Полудень.
В експедиції було 13 полярників та полярниць: 8 вчених, лікарка, кухарка, сисадмін, дизеліст та механік.
“Науковці працювали за напрямами геофізики, метеорології, біології. Зокрема, проводили сталі спостереження, які дають можливість фіксувати кліматичні зміни, стан озонової діри, динаміку магнітного поля Землі, глобальну сейсмічну активність, космічну погоду, реакцію живих організмів на потепління в Антарктиці”, — повідомила пресслужба Національного антарктичного наукового центру.
Повернення 30 Української антарктичної експедиції додому, 4 квітня 2026 року. Національний антарктичний науковий центр/Олександр Заклецький
Повернення 30 Української антарктичної експедиції додому, 4 квітня 2026 року. Національний антарктичний науковий центр/Олександр Заклецький
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації