БОРЕЦЬКИЙ ВІТАЛІЙ БРОНІСЛАВОВИЧ
17.05.1984 – 27.03.2025рр.
Віталій народився у м. Житомирі. Закінчивши загальноосвітню школу №7 (нині – ліцей №7), здобув професію машиніста аміачно-холодильних компресорних установок у ДПТНЗ «ВПУ м. Житомира». Працював на ПАТ «Житомирпиво». Пройшов строкову військову службу. Повернувшись до цивільного життя, трудився на житомирському маслозаводі “Рудь”.
Він був старшим сином у дружній сім’ї, підтримкою для сестри і брата. Віталій безмежно поважав батьків, а мама була для нього взірцем і прикладом істиної любові і людяності — її слово для нього завжди було опорою і життєвим орієнтиром.
Віталій — людина великого серця: добрий, щирий, ввічливий, завжди готовий прийти на допомогу, з особливою пошаною він ставився до старших. Любив спорт, природу, тварин, цікавився комп’ютерними технологіями. Мав багато друзів, був душею компанії, умів підтримати й розрадити.
Створив сім’ю. Народження донечки стало для нього найбільшим щастям і радістю. Став люблячим і турботливим татусем, на якого завжди можна було покластися. Був справжнім господарем у домі — усе вмів, у всьому допомагав, смачно готував і з любов’ю радував рідних своїми стравами. Мріяв добудувати власний будинок, але мирні плани перекреслила повномасштабна війна…
У березні 2022 року Віталій Броніславович став до лав Збройних Сил України. Мужньо і самовіддано виконував свій військовий обов’язок. За відвагу та мужність був відзначений медаллю «Ветеран війни — Учасник бойових дій» та численними грамотами командування. Серед побратимів і командирів здобув щиру повагу. У важких фронтових умовах залишався собою — любив готувати для побратимів. Вони із вдячністю згадують його турботу. Мріяв про одне — про Перемогу та повернення додому…
27 березня 2025 року родину сколихнула страшна звістка: Віталій зник безвісти під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини. Довгі місяці рідні жили надією, молилися, чекали дива. Але, на жаль, прийшло підтвердження про його загибель. Через десять місяців Герой на щиті повернувся до рідного Житомира…
Нестерпний біль втрати назавжди залишиться у наших серцях. У вічній скорботі — мама, донечка, брат, сестра, рідні, близькі друзі та бойові побратими…
Світла пам’ять і вічна слава Герою!
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації