«Зрада» чи прорахунок? Історія укриття місця тимчасового перебування за 22 мільйони
Депутат облради Олександр Дмитрук заявляє, що рішення щодо ремонту підвалу в театрі більше схоже на системну безвідповідальність, ніж на продуману безпекову політику.
Четвертий рік повномасштабної війни. Щоденні повітряні тривоги. Реальна загроза ракетних і дронових ударів. І на цьому тлі — рішення, які викликають більше запитань, ніж відповідей.
Мова йде про ремонт підвалу Житомирського обласного драматичного театру, на який планують витратити майже 22 мільйони гривень бюджетних коштів. Саме ця історія стала предметом гострої публічної критики з боку депутата Житомирської обласної ради Олександра Дмитрука.
«Це виглядає як зрада» — позиція депутата
У своєму дописі в соціальній мережі Facebook депутат прямо ставить під сумнів доцільність і логіку такого рішення:
«703 квадратних метри підвалу, в якому всі комунікації вже є, — за майже 22 мільйони гривень. Якщо порахувати, це близько 730 доларів за квадратний метр. Середня собівартість нового будівництва в Житомирі — приблизно 800 доларів за квадрат, і це з ліфтами, мережами, повною інфраструктурою».
Цифри справді вражають. Фактично йдеться не про нове будівництво, і навіть не про реконструкцію підвалу під укриття, а просто про ремонт існуючого підвалу, який за вартістю майже зрівнявся з новобудовою.
Укриття чи пастка?
Але питання не лише в грошах.
Депутат звертає увагу на функціональну небезпеку такого укриття:
- вузький вхід, через який під час тривоги мають спускатися до 800 людей;
- пластикові труби каналізації та водопостачання над головами людей;
- ризик затоплення або аварій у разі вибухової хвилі.
Це не дрібні технічні нюанси. Це — питання безпеки життя людей, які у критичний момент мають довірити цьому «укриттю» власне виживання.
Четвертий рік війни — і ті самі підходи?
Найгостріше питання — пріоритети.
Житомирщина має десятки громад, де:
- укриття відсутні або в аварійному стані;
- лікарні й школи не пристосовані до роботи під час обстрілів;
- не вистачає коштів на базові потреби оборони та цивільного захисту.
На цьому фоні витрачання десятків мільйонів гривень на об’єкт із сумнівною пропускною здатністю та безпекою виглядає, щонайменше, управлінською сліпотою.
Сам Дмитрук формулює це жорсткіше:
«Знаючи проблеми області, розтрачувати такі кошти — нелогічно. А під час війни це виглядає як зрада».
Зрада чи системна безвідповідальність?
Ми навмисно виносимо це запитання в заголовок у формі риторичного сумніву, а не як твердження. Бо слово «зрада» — це не юридичний термін, а моральна оцінка, яку суспільство дає діям влади, коли ті суперечать здоровому глузду й базовому інстинкту самозбереження.
Але якщо це не зрада —
то що це?
- Некомпетентне планування?
- Формальний підхід «для галочки»?
- Освоєння бюджету без огляду на реальні ризики?
Будь-який із цих варіантів — не менш тривожний, ніж саме слово «зрада».
Питання, на які Житомирська ОВА зобов’язана відповісти
- Чи проводилася незалежна експертиза безпеки цього підвалу та необхідність його ремонту?
- Чи розглядалися альтернативні варіанти використання цих коштів?
- Хто нестиме відповідальність, якщо в разі надзвичайної ситуації це укриття виявиться непридатним?
Поки відповідей немає.
Але мовчання влади в таких питаннях — не нейтральне. Воно лише посилює підозри й недовіру.
І саме тому суспільство має повне право ставити незручні запитання. Навіть якщо вони звучать жорстко. Навіть якщо вони починаються зі слова «зрада».
P.S.
А ці, фактично кинуті на вітер кошти, могли б піти на повітряну оборону Житомирщини, на реабілітацію наших воїнів, на захист існуючих енергетичних об’єктів та розгортання нових. Але…
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації