Житомирянам пропонують Ларіосика – кузена з Житомира викинути на смітник історії.
Один із героїв роману Михайла Булгакова Іларіон Іларіонович Суржанський (Ларіосік) був родом із Житомира, і саме звідси у грудні 1918 року він приїхав до своїх київських родичів Турбіних. Відомо, що прототипи більшості героїв Михайла Булгакова були з життя. Прототипом Ларіосіка є племінник Леоніда Карума (чоловіка сестри Булгакова Варвари) Микола Судзиловський.
Нагадаємо, що у Житомирі 8 вересня 2007 року, на День міста, по вулиці Київській, під розлогою акацією, був відкритий бронзовий пам’ятник одному з представників російської пропаганди, літературному герою роману «Біла гвардія» і п’єси «Дні Турбіних» Михайла Булгакова – Ларіосику, «кузену з Житомира». Автор пам’ятника – скульптор Юліан Осташев. Напевно, зараз автор пам’ятника проклинає під три чорти саме той день, коли підступні житомиряни під виглядом благодійної акції нахабно примусили його створити цей ганебний пам’ятник.
Також нагадаємо, що сам Михайло Опанасович Булгаков був у Житомирі один раз. Він відпочивав разом з дружиною Оленою Сергіївною Булгаковою на хуторі біля села Врангелівка (Богунія) у родичів артиста МХАТу Володимира Августовича Степуна, дружині якого Юлії Львівні Тарасевич належала частина хутора. На хутір їхали до Житомира через Київ, а потім п’ять верст на конях, адже після 1929-го року артисти могли брати таксі.
Прибувши до Житомира, Михайло Булгаков, як будь-який носій російського менталітету, обізвав наше улюблене місто «болотом» за те, що нібито дві бабусі-сусідки написали на нього та на всю родину Тарасевичей купу доносів до компетентних органів. Відчув, що справа почала трохи «підгорати», Булгакови нахабно втекли до ворожої нам москви, а ось Тарасевичів ще довго тягали по буцегарням.
20 жовтня 1955-го року Олена Сергіївна Булгакова записала на листку календаря: «На вулиці зустріла Володимира Степуна. Був на засланні 16 років. На допитах били і примушували підписати чортзна-що. Зокрема, що у 37-му році Михайло Опанасович жив у нього на дачі в Житомирі та займався контрреволюційною діяльністю, пропагандою. Донос написали дві жінки, які жили там також».
Враховуючи всі зазначені злочини перед українським народом, Український інститут національної пам’яті визнав Михайла Булгакова символом російської імперської політики.
На сайті Інституту опублікували фаховий висновок щодо належності об’єктів, присвячених російському письменнику в Україні.
«Михайло Булгаков – імперець за світоглядом, затятий українофоб. Письменник, не зважаючи на роки життя у Києві, зневажав українців та їхню культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності, негативно відгукувався про становлення Української держави та її очільників», – йдеться у висновку.
Також у документі вказано, що Булгаков з-поміж усіх російських письменників того часу стоїть найближче до нинішніх ідеологем путінізму і кремлівського виправдання етноциду в Україні.
Тому цілком свідомі містяни чекають, коли за генієм російської літератури Сашком Пушкіним буде остаточно прибрано будь-яку згадку про несвідомих історичних постатей нашого міста.
Варто додати, що свідомі українці інколи не зовсім розуміють мету боротьби з історією та вчиняють досить диві речі. Так справжній крінж трапився у Дніпропетровської області. У селищі Межова одного Пушкіна перейменували на іншого. Як вам така декомунізація?
Але все ж цікаво: на кого можна перейменувати «кузена із Житомира?»
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації