КАРПЕНЧУК ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
15.04.1988 – 26.01.2026рр.
Павло народився у м. Житомирі. Неповну загальну середню освіту здобув у ЗОШ №36 (нині — ліцей №36), далі – ВЗОШ ЖМР №2 та свідоцтво про повну загальну середню освіту і відразу розпочав трудову діяльність — працював на будівельних майданчиках у рідному місті та за його межами.
Воїн був щирою, доброю та чуйною людиною. Любив природу, походи разом із друзями, дуже любив тварин. Завжди приходив на допомогу тим, хто її потребував. Як старший брат, він був турботливим наставником для молодшої сестри та брата, умів підтримати, дати пораду, стати надійною опорою. Особливою підтримкою й опорою він був для своєї мами.
Хоча Павло не здобував спеціальної освіти з ремонту автомобілів, автотехніка була його справжнім покликанням. Він умів полагодити автомобілі різних класів і категорій, любив машини, швидкість і все, що з цим пов’язано. Мав багато друзів і повагу від них. Мріяв про власну сім’ю, дітей, щиро любив малечу та понад усе цінував родину.
У жовтні 2025 року, не вагаючись, добровільно доєднався до лав Захисників України, уклавши контракт зі Збройними Силами України. Служив стрільцем штурмового спеціалізованого відділення. Під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини Павло отримав поранення. У поєднанні з хворобою серця це призвело до тяжких ускладнень.
26 січня 2026 року серце Захисника не витримало…
У скорботі рідні, близькі, друзі та бойові побратими…
Світла пам’ять і вічна слава Воїну-Захиснику України!
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації