Прочитавши інтерв’ю у газеті Житомир Інфо пана Трохімішина С.Л. , МИ, ті хто брав участь у Громадській асамблеї, зовсім не згодні з висновками, які він зробив( молодий, без достатнього життєвого досвіду), АЛЕ…, кожен учасник має право висловити свою думку.
Основна його думка була про “мінус” у тім, що ніхто з учасників асамблеї не знає про механізм праці Міської ради. Він дуже ПОМИЛЯЄТЬСЯ!!!!! Більшість учасників асамблеї з різних сфер, але з достатнім життєвим досвідом, і ті хто був на дискусіях з питань транспорту міста, продемонстрували свої знання з різних питань, у тому числі з механізму роботи міськради.
Захід, який провела Міська рада разом з ЄС показав, що коли іде повномасштабна війна, треба проводити такі заходи для того, щоб мешканці нашого міста відволікались від бойових дій. Питання міста ніхто не відміняв, і нікуди вони не дінуться самі по собі. Дуже хотілось, щоб думка не тільки цього ПАНА домінувала, але і була врахована ДУМКА більшості. Ми виражаємо думку більшості про те, що таки заходи треба проводити у міру можливості, тому що завтра, якщо буде прильот, то вже нічого не потрібно. Користуючись нагодою хотілось би виразити щиру ПОДЯКУ Ректору національного Поліського університету за надане приміщення і 4 дні організації асамблеї.
З повагою, ІНІЦИАТИВНА ГРУПА.
Довідково:
25–26 жовтня в Житомирі відбулася Громадська асамблея — інноваційний формат участі мешканців у прийнятті рішень. Житомир став першим серед великих міст України, де реалізували подібний інструмент діалогу між громадою, експертами та владою.
Участь в асамблеї взяли 64 житомирянина, відібраних випадковим чином — жеребкуванням зі списку адрес міста. Протягом двох вихідних поспіль вони навчалися, слухали фахові доповіді, дискутували та напрацьовували рекомендації для міської влади.
Тема цієї асамблеї — транспортна інфраструктура та стала міська мобільність . Серед учасників були представники різних груп користувачів різних видів транспорту – як водії, так і пішоходи, велосипедисти та користувачі громадського транспорту. Учасники також дуже відрізнялися за віком – наймолодшому 15 років, а найстаршому – 91 рік. Серед учасників були також люди з інвалідністю. Це дозволило врахувати максимум різних точок зору.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації