Віталій Юшкевич:
“Всупереч обіцянкам врегулювати питання недопущення закриття Можарівської філії Словечанського ліцею, керівництво громади, відділ освіти та в. о. директора ліцею обіцяють одне, а роблять зовсім інше.
Так, 27 травня працівникам школи вже під підпис було вручено попередження про скорочення у зв’язку з ліквідацією закладу. Це мотивують малою кількістю дітей та відсутністю бомбосховища, яке відповідає необхідним санітарним вимогам. Хоча кількість учнів не змінилася — у школі навчаються 52 дитини, всупереч бажанню голови громади, який наполягав на цифрі 40 учнів.
Напевно, хтось дуже зацікавлений у тому, щоб переманити дітей до Словечанського ліцею: когось — пропозицією роботи, когось — іншими обіцянками або навіть залякуванням.
Зокрема, першою здалася завідувачка філії, яка чи то під тиском, чи то через певні обіцянки написала заяву на звільнення. Напевно, і їй байдуже до долі школи та дітей, адже вона не народилася і не проживає в цьому селі, тому майбутнє дітей та громади її мало хвилює.
Друге питання — стан укриття. Під час громадських слухань, коли батьки погодилися спільно привести укриття у відповідність до встановлених вимог, голова громади пообіцяв запросити представників ДСНС, які вкажуть на недоліки, що необхідно усунути для подальшої роботи навчального закладу.
Однак сьогодні в мене виникає запитання до голови громади Володимира Трикиши, відділу освіти та культури Словечанської сільської ради й начальника відділу пані Оксани Воят: чи відповідають усім вимогам та критеріям укриття Тхоринського, Бігунського, Листвинського та Велідницького ліцеїв?
Можна впевнено стверджувати, що жоден із цих закладів не має укриття, яке б повністю відповідало сучасним вимогам. Тому пропоную начальнику відділу освіти пані Оксані Воят, не ризикуючи своєю посадою та, головне, життям дітей, закрити всі школи громади, адже немає впевненості, що укриття цих навчальних закладів відповідають усім державним нормам.
Учителів можна скоротити, а для тих, хто потрапить під скорочення, створити бригади для сезонних робіт. Незабаром розпочинається сезон збору чорниці, тож нехай заробляють собі на прожиття та на дорогу, адже впевненості у подальшому працевлаштуванні немає. В іншому випадку їм доведеться їхати за кордон, залишаючи сім’ї та дітей, бо їхні знання, досвід і кваліфікація з 1 вересня, виходить, нікому не потрібні. Вони працюватимуть на користь інших держав, або, як колись писав Тарас Шевченко, — «на пана».
А дітей перевести до Словечанського ліцею, де, за словами посадовців, єдине в громаді укриття відповідає всім вимогам. Щоправда, для цього ще доведеться переглянути розклад, щоб учні навчалися у дві, а можливо, й у три зміни.
Якщо саме так дбають про наших дітей під час війни, то їм не вперше доведеться звикати до незручностей та постійних повітряних тривог.
Я звертаюся до начальника Коростенського районного управління ДСНС України у Житомирській області Юрія Кушнерчука з проханням провести перевірку стану та експлуатації укриттів у всіх навчальних закладах Словечанської громади та надати фахові висновки щодо їхньої відповідності чинним вимогам, адже безпека дітей є найвищим пріоритетом держави.
Як мені відомо, відповідь на звернення батьків голова Житомирської обласної державної адміністрації Віталій Іванович перенаправив до Словечанської громади, фактично усунувшись від вирішення проблеми. То куди ж звертатися батькам, якщо до їхнього звернення ставляться саме так?
Обласна адміністрація, Верховна Рада, Кабінет Міністрів — усі мають нести відповідальність перед громадянами. То, може, звернутися до Президента США Дональда Трампа? Можливо, доля дітей села Можари та місцевих учителів залежатиме саме від нього.
Для багатьох родин Можарів дорога до школи може стати довшою та складнішою, що потребуватиме додаткової організації. Дітям доведеться адаптуватися до нових класів, учителів та навчальних програм. Батьки втратять можливість швидко вирішувати питання на місці та будуть змушені взяти на себе більше турбот.”
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації