Поки в Україні офіційно не йдеться про найближчі вибори, у Верховній Раді вже активно готують виборче поле. Чергову ініціативу у цій сфері внесли народні депутати від «Батьківщини» – законопроєкт №13464, який стосується масштабних змін до Виборчого кодексу. Його автори обіцяють зробити виборчий процес справедливішим і простішим. Утім, критики вбачають у ньому посилення впливу партійних центрів та згортання місцевого самоврядування. Що саме пропонують змінити та які наслідки це може мати для Житомирської області – розбираємось.
Нові правила: що пропонує законопроєкт
Законопроєкт, поданий групою народних депутатів на чолі з Юлією Тимошенко, стосується як парламентських, так і місцевих виборів. Ключові зміни:
🔹 Кількість кандидатів у регіональних списках. Вперше пропонується враховувати кількість виборців у кожному регіоні при формуванні списку партії. Якщо зараз у списку може бути від 5 до 18 кандидатів, то в разі ухвалення нового закону ці межі зміняться. Для Житомирщини (виборчий регіон №6) максимальна кількість кандидатів встановлюється на рівні 13 осіб.
🔹 Замість “дев’ятки” – 26 «недоторканих». Якщо зараз партія, яка долає 5% бар’єр, автоматично проводить до парламенту перших 9 осіб зі свого загальнонаціонального списку, то за новим проєктом таких гарантованих мандатів буде лише один. Натомість з’явиться по одному «залізному» кандидату у кожному регіональному списку – тобто ще 25 недоторканих.
🔹 Скасування 25% виборчої квоти. Це норма, яка вимагала від кандидата набрати чверть від виборчої квоти, щоби піднятися вгору у списку партії. Її пропонують прибрати, що в теорії зменшить залежність кандидатів від партійного керівництва.
🔹 Повне скасування мажоритарки на місцевих виборах. Якщо зараз у громадах до 10 тисяч виборців місцева рада обирається за мажоритарною системою, то за новим проєктом залишиться лише пропорційна система з партійними списками – навіть для найменших ОТГ.
🔹 Спрощення бюлетеня. Пропонується зробити форму виборчого бюлетеня простішою і зрозумілішою.
Що це означає для Житомирщини
Пропоновані зміни можуть суттєво вплинути на політичне життя області:
- Зменшення місцевої автономії. У разі скасування мажоритарної системи маленькі громади Житомирської області – наприклад, села і селища з населенням менше 10 тисяч – більше не зможуть обирати «свого» кандидата напряму. Всі вибори відбуватимуться виключно за партійними списками, що означає повну залежність місцевих рад від партійного центру.
- Обмежене представництво. Область з понад 1 мільйоном жителів отримає лише 13 місць у регіональному списку кожної партії. Для порівняння, у повністю окупованій Луганській області таких кандидатів буде 22, а у регіоні, який охоплює Херсон, Крим і Севастополь – аж 36. Автори пояснюють це «розрахунками на деокупацію», але пропорційність виглядає неоднозначно.
- Посилення ролі партійного центру. «Залізні» кандидати у регіональних списках можуть стати новою формою політичної недоторканості. Якщо партія заводить до списку «свого» кандидата під першим номером – його шанси стати депутатом практично гарантовані, незалежно від активності виборців.
- Виборцю стане простіше? Спрощення бюлетеня – позитивна новація, особливо враховуючи складність, з якою стикаються літні виборці чи ті, хто голосуватиме вперше. Але чи компенсує це втрату мажоритарного представництва – питання риторичне.
Критика: спроба «підготувати ґрунт» чи серйозний документ?
Попри активну участь спікера Руслана Стефанчука та заступника голови фракції «Слуга народу» Андрія Мотовиловця, законопроєкт уже зазнав серйозної критики. Представниця парламентського підкомітету з питань виборів Аліна Загоруйко звернула увагу на те, що документ не враховує ключові виклики повоєнного періоду – голосування для військових, виборців за кордоном, відновлення реєстру виборців тощо.
Колишній член ЦВК Андрій Магера застерігає від тотальної партієзації місцевої влади: «Такої пропорційної системи немає в жодній європейській країні». А екснардеп Олександр Черненко наголошує, що подібні ініціативи зараз виглядають як політичні маневри, а не серйозна виборча реформа.
Підсумки: тривожний сигнал для місцевого самоврядування
Навіть якщо цей законопроєкт не стане основою для повоєнних виборів, він демонструє настрій частини політичного класу – повернути більше контролю у центр. Для Житомирщини це може означати менше впливу громади на виборчий процес, менше мандатів у регіональних списках та більше рішень, які приймаються без урахування місцевої специфіки.
Замість довгоочікуваної виборчої реформи Україна наразі отримує вибіркові спроби перерозподілу політичного впливу. І хоча офіційно нові вибори поки не анонсовані, у парламенті вже почали гру, правила якої – хочуть змінити заздалегідь.
Матеріал підготовлено на основі аналізу законопроєкту №13464 та коментарів фахівців.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації