З 1 вересня уряд не фінансуватиме школи, де навчаються менше ніж 45 дітей. Однією з причин є висока вартість навчання на одного учня в таких школах. Тепер місцеві органи влади мають вирішити, чи закрити школу, чи залишити й фінансувати її коштами свого бюджету.
Про це повідомили в Міністерстві освіти й науки у відповідь на запит hromadske.
З 1 вересня 2025 року не фінансуватимуть коштом освітньої субвенції школи (крім закладів початкової освіти), із кількістю учнів менш як 45, а з 1 вересня 2026 року — менш як 60.
Інформації про кількість таких закладів наразі ще немає. У Міносвіти кажуть, що вона буде після подання статистичної звітності станом на новий 2025-2026 навчальний рік.
Зазначимо, що це не перше таке рішення, з 1 вересня 2016 року з освітньої субвенції не фінансують школи, у яких навчаються менш як 25 учнів.
За даними МОН, на освіту одного учня із села держава в середньому на рік витрачає 30,4 тисячі гривень, а в місті — 24,4 тисячі гривень. У деяких селах вартість навчання одного учня сягає понад 51 тисячу гривень. Це повʼязано з потребою утримувати й виплачувати зарплату працівникам великої кількості шкіл, у яких навчається мало учнів.
Рішення про реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу освіти ухвалюють місцеві ради. Це означає, що місцеві органи самоврядування можуть вирішити: або довозити учнів цих шкіл у найближчу більшу школу, або оплачувати працю вчителів малих шкіл із місцевих бюджетів.
А що зі шкільними автобусами
Для підвезення дітей з державного бюджету останні два роки поспіль виділяли на закупівлю автобусів по 1 мільярду гривень. У 2023 році придбали 531 шкільний автобус, у 2024 році — 483 автобуси.
На 2025 рік на шкільні автобуси спрямують 1,6 мільярда гривень та ще додатково виділили 273 мільйонів гривень.
Про якість освіти
У МОН повідомляли, що згідно з міжнародним дослідженням якості освіти PISA-2022, учні із сіл за рівнем навчальних результатів відстають від своїх однолітків із міст на 4,5 роки. Тобто їм потрібно 4,5 роки, щоб мати ті ж знання і навички, що й учні того самого віку з міст.
Подібні результати показує ЗНО (НМТ): минулого року середній бал учнів із сіл з української мови був на понад 6 балів менше, ніж учнів із міст; з математики — на понад 8 балів; з історії України — майже на 3 бали. Результати учнів із сіл з інших, предметів на вибір, теж нижчі, пояснювали в Міносвіти.
Що буде з учителями цих шкіл?
Відповідальність за працевлаштування вчителів також покладена на місцеве самоврядування. У разі, якщо місцеві органи вирішать не фінансувати роботу малокомплектної школи самостійно, можливе працевлаштування вчителів в опорних школах із забезпеченням підвезення.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації