В мене часто запитують, як у мене виходять такі кадри? Це точно талант.
А я замислився.
Зазвичай ми під талантом маємо на увазі якісь вроджені здібності та якості. Навіть у народній мудрості є вираз “Бог поцілував у маківку”.
Але чи так було завжди? Чи завжди я міг упіймати такий момент і зафіксувати його?
Ні.
Я бачив красу природи, моє серце торкалися деталей, але такі знімки у мене почали виходити не одразу. Це результат тисяч спроб та експериментів.
Тоді чи можна це назвати навиком? Який тренується та напрацьовується практикою?
Для себе я вивів формулу: талант бачити прекрасне + бажання його передати + напрацьована техніка фотографа.
Тобто нічого надприродного.
А якщо ще подумати над тим, що красу можна навчитися бачити… Але це тема іншого посту.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації
