Починаю зі слів «на жаль»…
На жаль, житомирські дослідники (краєзнавці, літературознавці, робітники письменницького цеху, освітяни та ін.) не змогли сьогодні подужати таку непросту тему, як біографія видатного українського поета, перекладача, музикознавця Миколи Васильовича Хомичевського, знаного за псевдонімом Борис Тен. Адже ім’я його нерозривно пов’язане з Житомиром.

Так, колись був виданий збірник спогадів «Жадань і задумів неспокій», упорядкований житомирським письменником Анатолієм Журавським, публікувалися мізерними накладами висліди житомирського науковця Віталія Єремєєва, інших авторів. Проте сьогодні ці видання — майже бібліографічна рідкість.
Врешті доктор філософських наук, професор Національного університету «Острозька академія» Петро Кралюк взявся за біографію Бориса Тена, спираючись як на архівні документи та спогади, опубліковані в інших роботах: книжках, журнальних і газетних статтях, — так і на маловідомі і вперше опубліковані документи. Систематизовані відомості про життя видатного українського митця стануть у пригоді й тим, хто добре знав Миколу Хомичевського, знайомий з його творчим доробком, і тим, хто вперше почув це ім’я.
Крім життєпису, автор зробив спробу осмислити внутрішній світ поета, значення кохання в його житті, непорушність життєвої позиції — дарма, що Борисові Тену доводилось приховувати свої погляди і потаємні думки від жорстокого пресу червоної влади або маскувати їх в літературних творах майстерними прийомами езопової мови.

Незважаючи на не такий уже й великий обсяг книжки, Петро Кралюк дає чітке уявлення про постать Бориса Тена, підігріває цікавість до його таланту. Адже, без сумніву, нові покоління українців мають прийняти естафету від найкращих представників нашого народу.
Віриться, що молодша генерація дослідників зуміє продовжити бористеніаду — як у біографічному, так і в літературознавчому аспектах.
Радує те, що на презентацію Петром Кралюком своєї праці в Житомирі 5 березня 2026 року прийшло чимало людей. Отже, не забувають Майстра житомирці (саме так — житомирцями називав Борис Тен жителів старовинного міста).
Із задоволенням прочитав книжку, як зазвичай, з олівцем, дізнавшись чимало корисного й цікавого. А от автограф узяти не встиг. Та не в автографі ж справа, правда?
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city


«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації


