Все, що зараз відбувається – частина плану росіян по «примушуванню до переговорів». Але все це остаточно перетворюється в театр для одного глядача. І якщо весь 2025 рік росіяни грали спектакль для Трампа, зараз оточення Путіна грає спектакль для нього самого.
1. Вперше за час війни російський режим перейшов від наступу до самозахисту. Я зараз не про фронт. Я про внутрішню логіку дій, наслідком яких стала навʼязлива спроба сконцентруватися в обстрілах, перш за все на центрі Києва.
2. В основі цієї логіки лежить три аспекти:
– Психологія самого Путіна, який розуміє, що його принизили і він має відповісти за приниження.
– Бажання сподобатися ура-патріотам і частині військових, які все більше перетворюються на опозицію Путіну. Вони чотири роки просять Путіна бити по центрам прийняття рішень. Удари такі були, але росіяни все ж не дозволяли собі аж так бездумно і в таких кількостях розкодувати ракети. Зараз, схоже, прийнято рішення зробити кілька хвиль таких масованих атак,навіть, якщо потім треба буде накопичувати кілька місяців відповідні запаси. Тут нема воєнної логіка. Повторюся – це логіка театру для одного глядача, якому це страшенно має сподобатися. Мені здається, хоч тут я і не спеціаліст, атак, подібних до попередньої не може бути більше 3-4. Більше просто нема ресурсу.
– Минулого тижня Путін звернувся до українських військовослужбовців здаватися. Опосередковано це говорить про ті ілюзії, які концентруються в його голові. І які доносить йому вище воєнне керівництво.
3. Ідеальним проміжковим завершенням такої ракетної операції для Кремля, схоже, мало б бути пряме попадання в будинок офісу Президента і в ідеалі, щоб потім США та ЄС почали тиснути на Україну почати просити мир чи хоча б нового раунду переговорів. Ще раз: це не логіка війни. Це логіка театру одного глядача. Але ця логіка – не про останній, завершальний етап війни. Це логіка дрібної тактики на наступний місяць. Якщо бути більш точним – це логіка піару, а не війни. На жаль, дуже чорного для нас піару. Повторюся, автори цієї ідеї вважають, що після цього наступить злам не в війні, а в переговорах.
4. В російських елітах поки не існує ніякого бунту. Досі вони вовтузилися і вовтузяться між собою заради одного: отримати добро від Путіна, як головного арбітра. Зараз зросла кількість незадоволених новими правилами арбітражу, які передбачають різке обмеження кількості недоторканних. Але логіка Путіна полягає в тому, що недоторканність 30 людей з його найближчого оточення плюс вищої ланки ФСБ та ФСО уберігає його від будь -яких переворотів. І в цьому є серйозний резон.
5. Ми, справді, наблизилися до появи елітної фронди. Але її ще точно немає і зробити так, щоб її не стало – головна задача Путіна. При цьому Захід, схоже не мислить категоріями спроб створити цю саму фронду. Захід мислить в категоріях вічності Путіна. А це, безумовно впливає на російські еліти.
Вадим Денисенко, керівник аналітичного центру «Ділова столиця»
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації