В Житомирській політехніці відкрилася нова спеціальність – «журналістика». Про перспективи і плани спілкуємося із завідувачем кафедри, яка нею опікуватиметься, Вадимом Слюсарем.
– Вадиме Миколайовичу, в Україні професійною підготовкою журналістів займається низка університетів. Чим збирається дивувати Ваш, щоб учні зробили вибір на користь Житомирської політехніки?
– Почнемо з того, що Житомирська політехніка – це університет, який стрімко розвивається і спрямований на упровадження спеціальностей, чиї фахівці будуть реально затребувані на ринку праці. От взяти по моєму факультету: прикладна лінгвістика передбачає поряд з іноземною філологією блок IT, клінічна та реабілітаційна психологія – поряд з психологією медичний блок. Або спеціальність Середня освіта (Захист України) – таких у вітчизняних ЗВО одиниці. У журналістиці ми також орієнтуємось на це, тому наша програма називається «Журналістика, реклама та цифрові медіа». В нашому університеті є потужні команди економістів та IT-вців, які долучаються за своїми напрямами. Кожен випускник, який окрім навичок журналістської діяльності володітиме технологіями виготовлення рекламного продукту та програмами виготовлення аудіовізуального продукту. Часто редактори жаліються, що приходять фахівці, які не вміють ні фото якісно обробити, ні відео змонтувати. А це для сучасного журналіста, як-то кажуть, «база».
– Ви кажете, що складовою є реклама. Тобто рекламну справу вивчатимуть журналісти?
– Так, за освітніми стандартами рекламістика – це сфера відповідальності журналістики. Але рекламування – це багатогранний процес, окрім медійної складової повинна бути і економічна, і технічна. Здобувач вищої освіти повинен розумітися на технологічних тонкощах виготовлення рекламного продукту. Тому ми використовуємо потенціал Житомирської політехніки з потужними економічною та технічною школами та орієнтацією на практику на повну.
– От Ви кажете орієнтація на практику. Наскільки я знаю, проблема журналістської освіти в Україні, що мало залучають саме практиків до проведення занять. А Ви запрошуватимете?
– Так-так, не лише плануємо, а вже працюють і, відповідно, проводять заняття по медіадисциплінам. Журналістика у нас з’явилася не з нуля. У нас уже є низка дисциплін на окремих спеціальностях, які читають журналісти, зокрема «Пропаганду та контрпропаганду», «Медіаполітику» та інші. Уже є досвід, коли на практичних заняттях редактор телеканалу навчав медіасправі, а згодом студенти отримали пропозицію роботи в них і в інших медіа й нині суміщають професійну діяльність та навчання. Є готовність журналістів працювати з нами і у нас. Крім того, важливий і журналістський досвід самих викладачів. В рамках Центру медіатехнологій ми створили низку студентських телепроєктів, так що власна практична діяльність на телеканалі як ніколи у нагоді. Яблонська Надія – це тайфун ідей і проєктів зі студентами, а ще встигає вести власний ютуб-канал «Сорока-білобока». Леся Зайко – потужний фахівець з інформаційної аналітики та контрпропаганди. Ольга Гордійчук – практик у сфері PR, у т.ч. політичного. А ще у нас в університеті є викладачі, які працювали радіоведучими, здійснювали керівництво медіапродакшн, займалися рекламною діяльністю. Додам, що у нас уже відбулося у тестовому режимі запуск студентського радіо. З такою командою нам не буде соромно перед роботодавцями. А ще важливою складовою є неформальне спілкування молоді з професіоналами. У часи мого студентства ми полюбляли «зависати» в редакціях газет «Експрес-афіша», «Віче». Там завжди збиралась творча еліта, цікаві спілкування та проєкти. Пригадую активну діяльність Спілки незалежної української молоді. Думаю, що майбутні студенти-журналісти зможуть себе проявити і в такій сфері, тим паче, що створюються відповідні платформи, зокрема Спілкою молодих журналістів Житомирщини.
– У рекламному ролику спеціальності зазначається, що Ви пропонуєте «закордонні стажування». Як часто вони здійснюються?
– Повірте, це не одиничні випадки, а системна робота і міжнародного відділу, і університету, і очолюваного Ольгою Гордійчук гуртка «Європейські студії та міжкультурна комунікація». Це сотні студентських мобільностей щороку. Зокрема, нещодавно з Лундського університету (Швеція) повернулося 30 наших студентів, задоволені та щасливі. А головне – професійно підковані. Головне – знання англійської мови, а політика університету якраз і спрямована на надання максимальних можливостей для вивчення. Це ж стосується і викладачів. До речі, протягом року усі викладачки моєї кафедри пройшли закордонні стажування у Польщі та Чехії.
– До речі, мене зацікавила фраза з опису спеціальності «диференційований підхід у роботі зі студентами: для екстравертів – акцент на роботі з публікою, для інтровертів – на роботі з інформацією». Розкажіть про це детальніше.
– Медіасфера – це не лише бути у вирі подій, висвітлювати кожну мить життя у соцмережах. Вона багатогранна. Як і унікальність кожної людини. Хтось полюбляє тиху усамітнену роботу в кабінеті. І для них ідеально підходить інформаційно-аналітична діяльність, важлива для журналістських розслідувань, для роботи спецслужб. Наразі ми впроваджуємо та успішно інтегруємо в навчання технології протидії маніпуляцій та боротьби з фейками від фахівців НАТО. Для таких студентів цікавою буде технічна робота по створенню медіапродукту. Публічність же також потребує підготовки, такі студенти мають засвоювати навички комунікації, щоб професійно встановлювати контакт з іншими особами. Кожен знайде ту сферу на медіаринку, в якій зможе реалізувати себе по повній.
Дякую за цікаву розмову. Успіхів Вам!
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації