Одразу ж зауважимо, що приїзд до Житомира, відомого і достатньо популярного в Україні письменника Андрія Кокотюхи, намічений на 28 лютого 2025 року, мав привабити небайдужу до його творчості аудиторію, а вона у нашому місті безумовно чимала.
Тим паче, що свій «крайній» приїзд до Житомира і офіційну творчу зустріч із житомирянами письменник мав достатньо давно – років зо п’ять тому, коли на екрани кіно вийшов фільм «Червоний», екранізований за одним із романів Андрія Кокотюхи. Тоді автор роману і кіносценарію спілкувався із житомирянами у складі творчої кіногрупи. До речі, твори Андрія Кокотюхи неодноразово потрапляли у поле зору кінорежисерів, яких приваблювали справді яскраві і гострі сюжети творів Кокотюхи. Сам автор вже на початку зустрічі із житомирянами ( 28 лютого 2025 року, Гнатюк-Арт центр) якраз і акцентував на тому, що чимало своїх творів він пише із очевидним «прицілом» на те, що вони мають бути екранізовані. Його аргументація доволі проста, але блискуче довершена: те, що можна прочитати за два – три дні, можна і побачити всього за півтори – дві години. Для читача і глядача це також важливо.
Щодо Житомира Андрій Кокотюха має неабиякий піїтет і прихильність хоча б тому, що рівно чверть століття тому він знайшов у Житомирі свою другу половинку – дружину Світлану. Вона, звісно ж, 28 лютого також була присутньою у Гнатюк-Арт Центрі і також спілкувалася із прибулими на зустріч житомирянами. Чимало сюжетів в основному детективних романів Андрія Кокотюхи розгортаються у Житомирі, тому зустріч із мешканцями міста над Тетеревом у Андрія Кокотюхи проходила у напрочуд динамічній атмосфері цікавого спілкування і навіть вступний спітч письменника, який тривав цілу академічну годину ( шкільний урок), проминув блискавично швидко.
Потім була ще одна академічна година спілкування у звичному форматі «запитання – відповідь». Андрій Кокотюха відповідав змістовно, дотепно і креативно. Тут пролунали відповіді на запитання про звично хрестоматійний трудовий день письменника, який, виявляється, працює щодня, без вихідних та свят по 4-5 годин, поринаючи у творче натхнення і заглиблюючись у сюжети своїх романів. Ще одна деталь суто щоденно-побутового життя письменника – він відповідає на листи (паперові та електронні), які надходять до нього також ледь не щодня і які (на думку п.Кокотюхи) вимагають його реакції. Звісно ж, левова частка письменницького часу приділяється і стосункам із редакціями видань, які беруться друкувати черговий витвір Андрія Кокотюхи. Ба більше, найпопулярніший і найпродуктивніший майстер українського детективу наголосив на тому, що найчастіше сюжети його романів оживають і отримують завершений вигляд вже після оформленої із видавництвом угоди. Бо що не кажи, творчість, натхнення, творчі задуми та наміри – це добре, однак все, що пишеться, має бути надруковане і видане. Ось такий він, рецепт успіху, популярності і невпинного руху вперед по дорозі письменницької слави. На славу, як таку, Андрій Кокотюха особливо не зважає, бо вважає свою роботу однаково потрібною із працею вчителя, лікаря, чи , скажімо, роботу поштового працівника.
Присутні на зустрічі із письменником житомиряни змогли почути деталі творчих рецептів написання більшості книжок, які побачили світ з –під пера Андрія Кокотюхи. Насамперед це книги, які, за словами їх автора, «ніколи не повинні були бути написані». Це твори, які написані вже під дією подій, що розпочалися лютневого ранку 2022 року. Андрій Кокотюха розповів, якою була його участь у подіях у лютому – березні 2022 року, коли він у складі добровольців-киян ніс нічні чергування навколо житлового кварталу, у якому проживає його сім’я. «Довга комендантська година», «Точка виходу» «Врятувати березень» – ось низка романів, які Андрій Кокотюха написав вже після мосованого вторгнення рашистських військ на територію України. Тобто – після 24 лютого 2022 року. «Війна – це завжди гірше, ніж я могла б написати» – давно відомий вислів британської літераторки неймовірно точно ставить остаточний діагноз авторам, які реагують на війну як на апогей надзвичайного явища і пробують осмислити військові будні.
Окрема тема у творчості Андрія Кокотюхи – український націоналістичний рух Опору у роки діяльності ОУН та створеної у розпал Другої світової війни Української повстанської армії (УПА). Після виходу роману, а потім і кінострічки «Червоний», Андрій Кокотюха пише цілу трилогію про події 1944-1946 років на землях Волинської, Рівненської, Житомирської та Київської областей, де загони УПА проводили масштабні акції- операції проти нового, вже післявоєнного насадження ще однієї моделі радянських порядків. Романи Андрія Кокотюхи на «упівську» тематику привертають увагу читача своїм гострим сюжетом, драматургією детективного характеру, яскравими персонажами, які стають символами незламності бійців УПА та учасників «оунівського» підпілля.
Загалом мозаїка літературних векторів та вподобань Андрія Кокотюхи вражає не лише масштабністю та кількісними показниками написаних ним творів. Вражаючим є сам факт і стиль звернення автора до тих чи інших тем, які Андрій Кокотюха цікаво, і захоплююче майстерно розкриває у своїх книжках. Але ще цікавіше виглядає процес безпосереднього спілкування читача із автором вже більше сотні романів, коли можна запитати про сокровенне і почути справді відверту, іноді унікально змістовну відповідь маститого письменника.
Зустріч відбулася за сприянням відомих громадських діячів Тетяни Стражник, Миколи Янушевича і Євгенія Бараха.
Для натхнення, написання геніальних творів та для роботи гостю був вручений подарунок – набір вина «Lowkowo».
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації