Зустріч із автором книжки «Григорій Сковорода: портрет без ретуші» Петром Кралюком у Житомирі перевершила усі раніше знані параметри. Спілкування із проректором Острозької академії, одним із найвідоміших українських філософів у приміщенні «Гнатюк – Арт центру» перетворилося 23 травня 2024 року на майже тригодинний захід, у якому вмістилося все: і презентація книжки у виконанні автора Петра Кралюка, і майже годинна процедура відповіді автора книжки на запитання від аудиторії заходу. Загалом вечір за участі Петра Михайловича Кралюка перетворився на такий собі сеанс філософського всеобучу, під час якого аудиторія дізналася не лише про становлення Г.С.Сковороди, як мислителя – езотерика, але й з’ясувала чимало інших тонкощів та «деталей», які варто знати аби уявити у повноті обставин та фактів сам спосіб життя справді унікального філософа. Втім, Петро Кралюк, розуміючи закономірність виниклого у залі запитання щодо конкретної причини появи « Портрета без ретуші» Григорія Сковороди, зауважив, що досі про життя і філософську спадщину Григорія Сковороди виникало дуже багато розмов, про вклад Сковороди у спадщину вітчизняної філософії свідчать числені монографії, ще більш числені публікації у журналах та мережі Інтернетру. Проте, як це часто буває, образи корифеїв, про яких часто говорять, котрих згадують від шкільної аудиторії до вузівських лекцій, стають певним чином демонізованими чи міфологізованими. Так ж участь переслідувала і Г.С.Сковороду. У 2022 році видатному філософу мало бути 300 років від часу народження і якраз цей визначний і солідний ювілей спричинив чимало демагогічних нашарувань, оцінок із очевидними ознаками легендарно-міфологічного трактування життя і творчості Г.С.Сковороди. Саме ось такий «вал» публікацій, брошур та книжок, які стосувалися життя і особливо творчості Григорія Сковороди і призвів до появи критичного дослідження діяльності відомого філософа. Петро Кралюк каже, що раніше видана за його авторства «Історія української філософії» мала у своєму змісті розділ про життя і творчість корифея. Однак у нас таке часто трапляється, коли кількість памятно – ювілейних заходів більшає і зростає, у відповідь науковці відповідають на появу таких дат і ювілеїв виключно по своєму. Так було і цього разу.
Що можна зауважити про виступ Петра Кралюка у Житомирі? Автор «Портрета без ретуші» розповів не лише про ситуацію, середовище, у якому жив, навчався, виховувався і творив справді відомий філософ Г.С.Сковорода, але й показав коло його вчителів, тих людей, які найбільшим чином вливали на становлення його, як вченого, як дуже оригінального мислителя. Знову ж таки, П.М.Кралюк зауважив, що постать Григорія Сковороди, як філософа варто було б порівняти із філософами, просвітниками, які жили в один і той же час із ним. Вже не вперше Петро Кралюк нагадує, розповідає аудиторії про Василя Довговича, українського філософа, який жив і творив в умовах Австро-Угорської імперії, був серед засновників Угорської академії наук і т.п. Знову ж таки, постать волинянина Гуго Коллонтая, одного із засновників Кременецького ліцею, учасника повстання під егідою Тадеуша Костюшко, заслуговує на потужну увагу хоча б тому, що цей чоловік написав чимало потужних філософських праць і його спадщина аж ніяк не менша, аніж доробок власне філософських творів Григорія Сковороди.
Загалом, кожен, хто слухав 23 травня виступ Петра Кралюка, ще раз переносився у ту цікаву епоху XVIII століття, коли уродженець села Чорнухи (сьогодні це Полтавщина) рушив у світ пізнання, пройшовши величезний курс навчання у Києво-Могилянській академії, побувавши у Петербурзі та Москві, проживши багато років у Токаї (Угорщина). Слід віддати належне Петру Михайловичу, як лектору, який вміє заворожувати аудиторію мистецькою розповіддю, яка щомиті наповнювалася десятками, а загалом сотнями нових фактів про минуле і визначних постатей, які залишили у ньому свій глибокий слід.
Звісно, аби розповісти про УСІ враження, які залишились після двогодинного спілкування із проректором Острозької академії у Житомирі, потрібна грунтовна і доволі масштабна публікація. Адже гість не тільки розповідав про вже зроблене, але й ділився планами про свої творчі задуми. Цікаво, що якраз у цьому він охоче звертає увагу на відомого (проте досі незнаного) у Житомирі Бориса Тена. Якраз талант і надпотужний інтелект вченого – дослідника Петра Кралюка і допоможе нам всім зазирнути до тих сторінок та періодів життя Бориса Тена, яке поки що залишається поза увагою житомирян. І, якщо вже розповісти про книжний доробок Петра Кралюка більш повніше та розлогіше, то варто зауважити, що 23 травня 2024 року відвідувачі Гнатюк – Арт-центру змогли побачити (а хтось і вирішив придбати) чимало інших книг П.М.Кралюка. Унікальність таланту вченого із Острога полягає ще й у тому, що він пише не лише наукові праці, але вдається до літературних експромтів і вже давно освоїв жанр пригодницького роману. Якщо роман про уславленого гетьмана Івана Мазепу багато хто прочитав, але загалом в Україні про нього мало знають, то роман «Королівський гамбіт» (про події зовсім недавнього минулого, які розгортаються у місті Енергодарі , що на Запоріжжі) претендує на таку собі літературну сенсацію. Йдеться не стільки про певні літературні особливості книжки, скільки про важливість і оперативність в осмисленні дуже важкої і важливої для України теми – втрати Запорізької АЕС, яка, на думку П.М.Кралюка. є найбільшою, найсучаснішою атомною електростанцією у Європі і навіть у масштабах – всієї планети Земля. Втім, детальніше про трагедію української АЕС можна дізнатися, зазирнувши межи сторінок «Королівського гамбіту». Зрештою слова Петра Кралюка про те, що українці сьогодні мало читають і перетворилися на країну із найнижчими читацькими показниками. На жаль ми поступаємось у цьому сенсі не лише британцям, німцям, полякам, але й країні, яка веде проти України боротьбу на знищення. А це вже фронт, який ми не маємо права здавати. Тим паче – без бою.
P.S.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації