У Житомирі відбулася справді цікава подія, адже давно такого не було, щоб до нашого міста приїздив авторитетний експерт із мовних питань.
Тема наукових та професійних інтересів Тараса Марусика – мова, як суспільне явище і становище української мови у якості державної мови в Україні.
Зустрітися із Тарасом Марусиком у Житомирі виявило бажання чимало люду, який прийшов 27 вересня до приміщення Магістрату. Тарас Марусик розповів про свою життєво-професійну стежку, яку він розпочинав вчителем французької мови в одному із сіл Закарпаття. Далі, коли на обрії суспільного життя замайоріла радянська перебудова, Тарас Марусик перебрався до Києва і з тих пір живе тут і працює у сфері захисту, впровадження у різних сферах суспільного буття української мови. Слід зауважити, що із Житомиром та Житомирщиною загалом Тарас Марусик має чимало цікавих і пам’ятних подій. Лише той факт. що у 2021 році він став лавреатом премії імені Івана Огієнка багато чого вартує. Часто Тараса Марусика називають експертом із мовних питань, що також відповідає істині, адже лише двічі видана у 2019 та 2024 роках створена ним книжка «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну (1989 – 2019 роки)» може вважатися підсумком важливої і вкрай актуальної для нашої держави роботи.














У Житомирі Тарас Марусик не лише розповідав про те, як і яким чином він долучився до формування і підготовки д о видавництва вже другого видання вище означеної книжки. Автор доволі цікаво розповів про ситуацію із захистом та досконалістю впровадження французької мови, як державної мови Франції. Дуже цікавим аспектом розповіді Тараса Марусика стало порівняння мовної політики української держави у часи правління фактично усіх Президентів України. Окрім хіба що Віктора Ющенка, жоден інший керманич держави Україна, не прагнув, або ж просто не зумів сприяти впровадження української мови у державотворчий процес. Хоча, якщо взяти до уваги, що мова є чи не найпершим чинником і фактором національної ідентичності, то питання про кволість формування української політичної нації не вимагає особливих пояснень чи пошуків аж занадто мудрагельських причин.
Після детального знайомства, а тим паче, після прочитання книжки «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну (1989-2019)» здається не залишається незнайомих питань щодо причин, які призводили до надпотужних складнощів у провадженні української мови, як державної мови України. Нині, у часи агресії рашизму, як найновішого різновиду фашизму, статус української мови, як мови державної, має отримати найбільші гарантії сприяння та захисту, хоча іноземці, які чують про потребу захисту української мови в Україні (!?) так і не можуть зрозуміти чудернацьку логіку і алогічний зміст такої ситуації у лоні держави, яка має захищати не лише свою територію, але й державну мову.
Наостанок зустрічі із мовним експертом настала черга запитань інтерактивного формату, коли гість відповідав на запитання її учасників. Їх було чимало, стосувалися вони не лише перспектив розвитку та реальних механізмів і варіантів вдосконалення ситуації із впровадженням української мови як мови державної.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city


«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації

