Житомирська центральна міська бібліотека імені Василя Земляка сьогодні приваблює свого читача не лише можливістю ознайомитися із новою книжкою, журналом, довідковою літературою. Колектив бібліотеки радо і часто запрошує житомирян на зустрічі із цікавими людьми: літераторами, митцями, дослідниками народної творчості та громадськими активістами. Саме такою подією, яка привернула увагу більше як півсотні житомирян, стала презентація нової поетичної збірки Святослава Васильчука, що відбулася у стінах бібліотеки ім. В.Земляка 23 січня 2025 року.
У Житомирі багато хто знає Святослава Васильчука. Журналіст із півстолітнім стажем, фундатор та багатолітній редактор і видавець рухівської газети «Віче», депутат Житомирської облради упродовж трьох скликань, багатолітній очільник Житомирського обласного осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта». Окрім ще кількох почесних звань і титулів Святослав Карпович має одну яскраву пристрасть – він постійно живе в умовах творчого неспокою. Тому кожна його книжка, потрапляючи до рук читача, має низку особливостей, авторських знахідок і навіть сюрпризів. А, якщо розповісти про те, якою стала презентація нової збірки «По некошених травах» , то найпершою особливістю такої мистецької події стала присутність у залі бібліотеки вокаліста – співака Олексія Будніка. Вже перша поезія, з якою запрошених на презентацію гостей познайомив автор, виявилася піснею, музику до якої Святослав Васильчук написав власноруч. Ну, а прем’єрне виконання музичного твору «По нескошених травах» було довірене тому ж таки Олексію Будніку. Зауважимо, що такий початок презентації неабияк зворушив присутню у залі аудиторію. А потік сюрпризів, творчих задумів у виконанні ведучої заходу Валентини Забродської та автора нової поетичної збірки і надалі не припинявся. Адже мало хто очікував почути у виконанні автора уривок із вже легендарної поеми – балади «Зборів», яку С.К.Васильчук написав майже десять років тому. А звучать рядки твору, присвяченого збройній боротьбі українців за волю та незалежність із часів Хмельниччини дуже актуально, хоча й хвилююче тривожно. Однак якраз така поезія дуже співзвучна саме теперішньому часу. Святослав Васильчук упродовж майже п’яти хвилин декламував рядки зі «Зборова» і ця частина презентації виявилась напрочуд щирою і водночас та на щастя – однозначно оптимістичною. А потім Святослав Карпович читав свої нові твори, які увійшли до його, вже четвертої збірки поезій «По некошених травах». Слід зауважити, що певного тематичного спрямування написані упродовж кількох воєнних років поетичні твори С.К.Васильчука не мають: у збірку вмістилося все, чим автор жив, про що думав і переживав. Однак якраз таке жанрове багатоголосся для читача має стати ще однією несподіванкою чи то й навіть сюрпризом. Адже і «Зойк війни», і «Любов і ненависть», і «Чи підемо іще у квітучі зелені гаї?» дуже гармонійно перегукуються зі створеними автором збірки віршованими скоромовками для юних читачів. Відтак, збірка «По нескошених травах» стане напрочуд гарним і цікавим чтивом не просто для поціновувача поетичного слова, але й для читання у колі і в часі сімейного дозвілля, за яким, погодьтеся, ми неабияк скучили. Ще однією складовою нової поетичної збірки Святослава Васильчука є авторські переклади текстів пісень колись популярного, а нині вже легендарного французького шансоньє Джо д’Ассена. Тексти пісень «Якби тебе не було» та «Індійське літо» Святослав Васильчук прочитав у залі під час презентації. Звісно, все, про що говорив автор нової поетичної збірки, виглядало цікаво і сприймалося аудиторією із непідробленим інтересом та захопленням. Тим паче, у залі бібліотеки ім. Василя Земляка на зустріч із Святославом Васильчуком прийшло багато його давніх друзів, однодумців –рухівців, колег – просвітян, відомих у Житомирі людей. А й справді, було дуже цікаво почути роздуми вже поважного чоловіка про колишні і зовсім свіжі та недавні творчі знахідки, а, тим паче, про плани та задуми. Адже вони є неодмінним атрибутом кожного поета і Святослав Васильчук у цьому стосунку виключенням бути не може.
Загалом півтори години часу, упродовж яких у бібліотечному залі вирували оплески та схвальні вигуки на адресу організаторів справді вишуканого мистецького дійства, проминули швидко. Однак думки та емоції, ціла мозаїка вражень і рідкісна за нинішніх часів купа гарного настрою стали логічним підсумком презентації, яку можна назвати, як мистецьким здобутком, так і прикладом для активізації та збагачення духовного життя нашого міста.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації