У Житомирі триває процес увічнення пам’яті видатних діячів української культури. Комісія з топоніміки Житомирської міської ради на засіданні 11 грудня 2025 року підтримала рішення про перейменування 3-го Чуднівського провулку на честь братів Шевчуків.
Йдеться про відомих уродженців Житомира — письменника, літературознавця та лауреата Шевченківської премії Валерія Шевчука, а також його брата — письменника, перекладача і громадського діяча Анатолія Шевчука.
Раніше депутати Житомирської міської ради після звернення Почесного громадянина Житомира Віталія Мельничука ухвалили рішення про перейменування однієї з вулиць міста саме на честь Валерія Шевчука. Втім, родина письменника запропонувала більш широку концепцію — увічнити пам’ять обох братів, які зробили значний внесок у розвиток української літератури, культури та національної ідентичності.
Як пояснили під час засідання комісії, відповідно до чинного регламенту міської ради, присвоєння імені особи об’єкту топоніміки можливе не раніше ніж через п’ять років після її смерті. Саме тому комісія наразі визначила остаточну назву майбутнього об’єкта перейменування та підтвердила можливість реалізації рішення після завершення визначеного законом терміну.
Хто такі брати Шевчуки
Валерій Шевчук
Валерій Шевчук — один із найвідоміших українських письменників-шістдесятників, прозаїк, есеїст, літературознавець, перекладач і дослідник українського бароко. Народився 20 серпня 1939 року у Житомирі.
Його творчість стала важливим явищем української літератури другої половини ХХ століття. Шевчук є автором десятків романів, повістей, новел та наукових праць. Серед найвідоміших творів — «Дім на горі», «Три листки за вікном», «Око прірви», «Птахи з невидимого острова».
Письменник був лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка, а також багатьох літературних нагород. Його твори перекладені різними мовами світу та входять до навчальних програм українських вишів і шкіл.
Валерій Шевчук помер у 2025 році. Його смерть стала великою втратою для української культури та літературної спільноти.
Анатолій Шевчук
Анатолій Шевчук — український письменник-шістдесятник, новеліст, майстер психологічної прози, перекладач, публіцист та культурний діяч, який також народився у Житомирі. Упродовж багатьох років займався літературною та громадською діяльністю, працював над популяризацією української культури та мови.
З початку 60-х років виступав у республіканській та обласній пресі з новелами. Надрукував близько 10 оповідань. Про твори Шевчука схвально відгукувався журнал «Зміна», газета «Літературна Україна» та інші. У травні 1966 року за звинуваченням у націоналістичній та антирадянській діяльності був засуджений на 5 років табірного ув’язнення. Після арешту твори А. Шевчука не публікуються біля двох десятків років. Тільки в 1967 році кілька новел було вміщено в книзі В. Чорновола «Лихо з розуму. Портрети двадцяти злочинців», що вийшла у Франції українською мовою.
У жовтні 1966 засуджений за ч. 1 ст. 62 КК УРСР до 5 р. ув’язнення. Відбував покарання в таборах суворого режиму Дубровлагу (Мордовія). У таборах входив до націоналістичного українського товариства, яке складалося з повстанців молодих дисидентів. Передавав листи з описом життя в таборі, про постійні приниження і знущання над в’язнями. Один такий лист із табору № 17, а також троє оповідань і уривки з листів братові, В’ячеслав Чорновіл вмістив до у збірнику «Лихо з розуму» (1967). Неодноразово потрапляв до штрафного ізолятора (ШІЗО).
Після звільнення в 1971 Анатолій Шевчук півроку перебував під офіційним наглядом як такий, що «не став на шлях виправлення». Фактично нагляд тривав аж до проголошення незалежності.
Його творчість була тісно пов’язана з темами української історії, духовності та національної пам’яті. Анатолій Шевчук відомий як автор прозових творів, публіцистики та перекладів.
Обидва брати Шевчуки належать до покоління українських інтелектуалів, які в складні радянські часи відстоювали українську культуру, історичну пам’ять та право на національну самобутність.
У Житомирі наголошують, що перейменування провулку стане не лише формальним рішенням, а й символом поваги до людей, які прославили місто далеко за межами України.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації